Навіщо Зеленському Саакашвілі?

Політики теж люди, а тому в певному віці принципово не міняються. Той тип поведінки, методи і розуміння комунікації, що Саакашвілі продемонстрував в Україні та Грузії, збережуться.

Це такий політик — як, між іншим, і Тимошенко — якому постійно потрібно з чимось боротися. Це навіть не образ, а спосіб життя — такі люди «тухнуть» від рутини. Складно уявити їх у кабінетах, де би вони щось місяцями аналізувати та розробляли. Таким людям як кисень потрібна бурхлива діяльність. А напрямок може і не мати особливого значення.

Саакашвілі ще має великий політичний потенціал, але за його власними ж словами, вже займав усі можливі посади. Він сам сказав, що не ставить перед собою ніякої мети — наприклад, на прем'єрство — та раніше він теж багато чого говорив.

Якщо Саакашвілі розглядає Україну як місце для самореалізації, то він напевне повернеться до того типу діяльності, який умовно можна назвати громадсько-політичним. Йому подобається купатись в увазі журналістів, він може знову отримати майданчик на телеканалах. Зрозуміло, що йому є чого зводити рахунки з Порошенком і Луценком. Але хтозна, куди його занесе.

З боку Зеленського віддати Саакашвілі громадянство було природним. Зараз новий президент робить ряд кроків, якими, за його словами, виправляє помилки Порошенка. А Саакашвілі від самого початку був творінням попередника. Він його запросив, дав громадянство, посаду, а потім боягузливо звільнив і депортував. Це був сором. І для Зеленського важливо продемонструвати, що він інший. І, будьмо чесними, зараз у нього не так багато можливостей продемонструвати свою відмінність та вірність обіцяному.

Тож з точки зору Зеленського це є логічним, а ось з точки зору корисності Саакашвілі - питання. Так, Саакашвілі дуже ефективний на міжнародній арені: сам бачив, як багато він робив для підтримки там Порошенка. І зараз ті, хто на певному етапі були соратниками Саакашвілі, понесуть найбільші втрати від його приїзду.

Саакашвілі - стихія неконтрольована, і на певний період може погодитись грати за якимись правилами. Та з боку Зеленського було б наївно повторювати помилки Порошенка та малювати йому якусь перспективу: незрозуміло, хто кого в кінцевому результаті використає. Свого часу Саакашвілі на тому ж етапі, що й з Яценюком, вів боротьбу з Коломойським. Тоді він представляв Порошенка, й були навіть шанси на примирення. Зараз же їх побільшає, бо і Коломойського, і Саакашвілі Порошенко викинув, тож нині між цими двома більше спільного, ніж підстав для воювання.

З одного боку, для команди Зеленського Саакашвілі - це епоха інтриг минулого. Це політик багатогранний, і для нього природньо мати не один чи два, а купу різних фронтів, між якими подекуди складно вибудувати послідовність. Та з іншого боку, класичні совкові та постсовкові інституції для Саакашвілі як для бика червоне. А Зеленський грає такого ж руйнівника, тож тут їх інтереси можуть зійтися.

Та це не означає надійну та прогнозовану співпрацю. Всі ті, хто намагається запрягти і викрутити Саакашвілі в своїх інтересах, часто отримають несподіваний результат. Ми вже знаємо про його темперамент і формат усе — іншими будуть лише події.

Бо Саакашвілі є Саакашвілі. Його важко зробити слухняним гравцем.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени