«Армія, Мова, Віра». Що з ними буде?

Зрозуміло, що напрями «відкату» протилежні напрямам досягнень минулої адміністрації. У тому числі і її гаслам, на кшталт «Армія! Мова! Віра!».

Даруйте, але мусування цих трьох слів нагадувало мені вигуки Германна з «Пікової дами» Пушкіна: «Трійка! Сімка! Туз!». Ця аналогія абсолютно не означає, що я не розумію і не підтримую цих напрямків роботи адміністрації Порошенка. Ці слова важливі для 25% тих, хто проголосував. Це дуже багато. Але це — не більшість. Вибори, на наш превеликий жаль, це показали.

Правильні ідеї для стратегічного розвитку країни виявилися непридатними як тактичні гасла виборчої кампанії. А саме про це і йшла мова.

Нова адміністрація не може відняти в української церкви Томос, даний патріархом Варфоломієм. Але ми вже розуміємо, що розстановка сил у розколотій церкві змінюється дуже повільно — і з великим акцентом на регіональних особливостях. Зате деякі процеси в новій ПЦУ, на жаль, не сприяють зміцненню її авторитету.

Нова адміністрація просто зобов’язана продовжити розбудову армії. Але оскільки продовження бойових дій бачиться їй — принаймні, так декларується — безглуздим, то фактично ми матимемо справу зі згортанням військової програми. Декларуватися це, звичайно, не буде.

Гірше для прихильників українізації — хоч я і вважаю, що цей процес повинен тривати — ситуація з нещодавно ухваленим законом про мову. Конституційний Суд може розглянути закон з точки зору його конституційності. А суд у нас настільки незалежний від виконавчої влади, що не має з нею ніяких розбіжностей. Але при розумному підході Зеленський не стане відкрито боротися із законом (Втім, з розумністю у нас завжди проблема!) Але фактичне його застосування буде гальмуватися.

Текст опубліковано з дозволу автора

оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени