Розумна альтернатива референдуму
Якщо ми почнемо питати українців, чого вони хочуть, а потім намагатись це втілювати, то з великою ймовірністю отримаємо економічний колапс
Здається, що може бути демократичніше, ніж спитати людей їхньої думки через референдум. Враховуючи розвиток цифрових технологій, можна роздати громадянам цифрові ID та проводити референдуми з будь-яких питань мало не щодня.
Але є декілька «але».
1. Українці вразливі до популізму.
Багато з них підтримують рішення, які будуть мати негативні наслідки. Найбільш яскравий приклад з нашого дослідження — 90,4% вважають, що державний контроль за цінами позитивно вплине на їх добробут. Економічна теорія говорить, що це призведе до дефіциту товарів.
Отже, якщо ми почнемо питати українців, чого вони хочуть, а потім намагатись це втілювати, то з великою ймовірністю отримаємо економічний колапс.
2. Рішення за результатами референдумів ігнорують інтереси меншин.
Голосування на референдумі передбачає, що перемагає рішення, за яке проголосувала найбільша кількість громадян. Тобто діє принцип — усі трофеї переможцю.
А як щодо тих, хто був проти? На противагу референдуму, запровадження пропорційної системи з відкритими списками дозволило би меншинам мати своїх представників у парламенті. І там, під час обговорень, їх інтереси би враховували з більшою ймовірністю.
3. Референдум знімає відповідальність за прийняття рішення з політика.
Та чи хотіли би ви, щоб лікар запропонував вам самому обирати лікування? Без кваліфікованої допомоги лікаря, максимум, що ви можете — це пити знеболювальне. Та при апендициті чи іншому серйозному захворюванні це не допоможе.
Аналогічна ситуація в політиці. Замість референдумів нам потрібні професійні рішення. Політики повинні діагностувати проблему, а потім взяти на себе відповідальність за її вирішення.
4. Ризик проведення референдумів з усіх питань полягають в їх імперативності.
Навіть якщо її немає юридично, виборці не зрозуміють, якщо їх про щось спитали, а потім цю думку проігнорували. Щоб дізнатись, що думають громадяни з питань державної політики, маємо більш ефективний інструмент — соціологічні опитування.
Вони набагато складніші методологічно, але дешевші для бюджету, а також дають більше можливостей. Соціологія дозволяє не просто отримати відповідь — «так» чи «ні», а зрозуміти причинно-наслідковий зв’язок. Опитування дають можливість дивитися на результати в розрізі різних соціально-демографічних груп. Якісні дослідження допомагають генерувати нові ідеї.
Отже замість референдумів, політикам варто більше уваги приділяти соціології. І перш ніж втілювати бажання громадян, залучати економістів або інших фахівців, щоб оцінити їх реалістичність та потенційну шкідливість.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
