Як далеко зайдуть амбіції Зеленського?
Ми всі зійшлися з населенням віч-на-віч. Слід визнати свою поразку
Наша країна опинилася в унікальній ситуації, коли народ обрав на найвищу посаду в державі комедійного актора. А майбутня правляча партія — поки шанси у неї високі — має назву серіалу, де нинішній президент грав головну роль президента.
Для інтелектуалів-аналітиків, які не дивляться серіалів, новий президент вискочив мов бісик із баночки нібито з гірчицею, яку господар поставив на стіл, щоб розіграти і налякати гостей.
Це не розіграш. І ми трохи налякалися і розлютилися, можливо — надмірно.
Кого я називаю «ми»? Тих мислячих людей, що підтримали Революцію гідності, не змирилися з агресією й анексією. Тих, які воліють бачити Україну в Європі, а не під московським чоботом. У цих людей, у нас, є один великий недолік — ми дуже переймаємося виживанням, написанням книг, перекладами, лекціями тощо. Ми не дивилися серіалів. І тільки через те, що не угледіли до останнього моменту такої витонченої і тривалої агітації. Віртуально-телевізійний світ упевнено ввійшов у реальність. І ця виборча кампанія увійде в історію політичної психології, як увійшла в історію соціальної психології паніка під час показу радіоп'єси «Війна світів».
Оскільки в нашій країні політика «акцентуйована» — тобто практично зрощена з економікою, а політична боротьба — це боротьба за ресурси, то зміни передбачаються в сфері великого бізнесу. Проте не лишень там. Ті, хто вважає нинішню ситуацію як реванш, як перемогу антимайдану — не помиляються. Незалежно від того, хто з ким об'єднається, напрямком коаліції в Раді стане відкат.
Для тих, хто хоче, щоб Україна була Україною, а не Малоросією, — це величезний удар. Звісно, і для мене.
Але варто почекати ще декілька тижнів, аби усвідомити, як далеко зайдуть амбіції реваншистів. Референдум про відносини з країною-агресором, якщо про такий буде оголошено, радше певно, означає поразку української ідеї. Проросійські настрої у багатьох регіонах вельми потужні.
Ми всі зійшлися з населенням віч-на-віч. Слід визнати свою поразку. Чимало з нас бачили ідеальний образ України. Іноді я намагався з чимось сперечатися. Проте мої однодумці не жадали й не хотіли угледіти бодай плямочку на цьому ідеальному образі.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
