Розумники. Поставте собі ці 12 запитань
Тільки після відповіді на ці 12 запитань є сенс складати перелік професій і обрати «ту саму».
Молодь розгублена і гарячково думає, до якого ВНЗ вступати? Чи не вступати? Чи в коледж? Чи за кордон? Чи одразу працювати?
Насправді вже виведено формулу 20:20.
Перші 20 означають, що усвідомлене розуміння «ким я хочу бути і що робити?» приходить людям приблизно в 20 років. Це збігається приблизно з третім курсом ВНЗ, коли починаються вузькі спеціалізації.
Другі «20» — це приблизно стільки відсотків дев'ятикласників твердо знають — чи будуть вони продовжувати вчитися в школі всі 11 років? Чи підуть у коледж, де буде гарантована спеціальність і шматочок хліба з маслом.
Але ось що цікаво.
Розумники до вибору професії тепер підходять незвично. Вони зрозуміли, що вони не хочуть ставати лузерами, і що навчання не дає ніяких гарантій. Але і без диплома якось незатишно.
Тому вони шукають вже не вузьку спеціалізацію (це вже дуже примітивно і застаріло), а зважають на практичні особисті відчуття.
Насамперед вони зачиняються ввечері в кімнаті, і перед сном ставлять самим собі тихесенько такі жалісливі запитання:
1. Я на майбутній роботі хочу мати справу з паперами чи з людьми? (адже це абсолютно різні стилі життя)
2. Я хочу мати роботу сидячу чи мобільну? (це залежить від характеру).
3. Я хочу працювати на себе чи на когось? (для багатьох — це важливо).
4. Мені потрібна робота рутинна чи креативна?
5. Я хочу працювати у великій компанії чи в маленькій?
6. Я хочу працювати в державній компанії чи у приватній?
7. Я хочу працювати на батьківщині чи за кордоном?
8. Я хочу керувати чи виконувати?
9. Я хочу працювати в одній професії чи в різнопланових проектах?
10. Я хочу багато грошей і нервово-неспокійне життя, чи не виснажувати себе, а гроші — як вийде?
11. Я хочу працювати від дзвінка до дзвінка чи з вільним графіком?
12. Приблизно скільки грошей я хочу отримувати відразу, через 3 роки, через 5 років, через 10 років?
Ось так проявляється стиль свого життя.
І тільки після цього можна буде складати перелік відповідних під себе професій і вибір однієї з них, «тієї самої!». Або — ще краще, — виникає бажання стати багатовмілим компетистом, тому що перспективи кращі.
Правда, такий підхід притаманний лише розумникам. Тим, хто не хочуть потім, немов зайці, перебігати з роботи на роботу. А хочуть одразу заробляти багато і почуватися впевнено, як риба в воді.
Решта обирають тільки професію... Навіть якщо її вже не існує.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
