Лише один день. Що зробив Зеленський?

20 травня Володимир Зеленський прийняв присягу як шостий президент України. Його інавгураційна промова була амбітною: він закликав до дочасних виборів, спонукав парламент покласти край депутатській недоторканності, прийняти виборчу реформу та закон про незаконне збагачення. Він також хоче, щоб парламент звільнив голову СБУ, генпрокурора та міністра оборони.

Експерти розповіли, що думають про промову Зеленського, чи правильний тон він обрав, і чи правильні його пріоритети.

Андерс Аслунд, старший науковий співробітник Atlantic Council

Інавгураційна промова Зеленського була чудовою, вольовою, ясною і чіткою. На коротку перспективу він заклав правильні пріоритети: дочасні вибори, зняття депутатської недоторканності, новий виборчий закон, а також новий закон про незаконне збагачення. Ці питання мусять стати необхідним порядком денним для схвалення Радою.

Це має бути само собою зрозумілим, що політичні призначенці йдуть у відставку з приходом нового президента, та Зеленський повинен був це підкреслити. Він також поступив мудро, закликаючи до національної єдності, включаючи Донбас і Крим.

Це, безсумнівно, найбільш пам’ятна та послідовна інавгураційна промова в історії Україні, чималий подвиг.

Майкл Боцюрків, експерт з міжнародних питань та екс-речник Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні

Зеленський в'їхав у ворота галопом. Він добре знає, що його надзвичайно потужний мандат не має терміну придатності - можливо, він навіть менший за 100 днів — і тому він мусить здійснити ключові звершення, поки електоральне схвалення на піку. Це вдалий політичний хід — досягти максимуму, поки німб виборів усе ще зверху.

Зеленський вдарив по всіх ключових точках у своїй промові: постановивши своїм пріоритетом № 1 принесення миру на Донбас, закликаючи Раду до дочасних виборів і скасування депутатської недоторканності, а також торкнувшись теми економічного полегшення для мільйонів нужденних громадян. Він також сигналізує про наявність неабиякого внутрішнього стержня для затяжної битви з Верховною Радою, що має один із найнижчих рейтингів схвалення в світі. Блискучим ходом було запропонувати українське громадянство мільйонам українців за кордоном, які хочуть перебудовувати Україну.

Брайан Боннер, головний редактор Kyiv Post

Це абсолютно правильні пріоритети. Втім, зараз насувається найважче: Україні необхідно побачити, ким він себе оточить — людьми з неабияким досвідом і репутацією, чи людьми з сумнівним минулим і зв’язками. Для мене ключовими призначеннями є генпрокурор, голова адміністрації, голова СБУ та міністр закордонних справ. Прем'єр-міністра, я допускаю, ми не знатимемо до завершення парламентських виборів. Є питання щодо законності їх дочасного проведення, проте очевидним є те, що українці хочуть нових облич в парламенті, уряді та кріслі прем'єр-міністра.

Пітер Дікінсон, науковий співробітник Atlantic Council, видавець журналів Business Ukraine і Lviv Today

Вчора Зеленський вийшов на бій. Його промова послала чіткий меседж про те, що хоч на політичній арені він і абсолютний новачок, та не бажає, аби його штурхали. Натомість він буде шукати спосіб осідлати будь-яку опозицію вагою своєї переконливої більшості. Схоже на те, що закликом до дочасних виборів Зеленський завоює прихильність свого електорату, який вже приніс йому вражаючий мандат на зміни, і який не відчуває великої любові до нинішнього парламенту. Втім, новий голова української держави ризикує відштовхнути весь політичний клас своїми радикальними і зневажливими атаками на все, що було до нього. Це може дуже ускладнити йому життя в подальшому. Кінець кінцем, він зрозуміє, що не зможе ефективно правити без формування політичних альянсів. Це вимагатиме куди більшої дипломатії, що призведе до певних компромісів, які неминуче знімуть частину блиску з німбу Зеленського. Та схоже на те, що він у будь-якому разі зберігатиме свій образ «людини з народу» щонайменше до кінця літа, коли після дочасних парламентських виборів розпочнеться сезон серйозної роботи.

Максим Еріставі, науковий співробітник Atlantic Council та український тележурналіст

Інавгураційна промова Зеленського продемонструвала, що президент думає у правильному напрямку, проте йому бракує чіткого плану реалізації. Популярні меседжі про єднання, боротьбу з корупцією, завершення бойових дій на Донбасі, та підтримку економічного росту були огорнуті аматорськими формулюваннями і зайшли виключно через харизму президента. Найбільш важливим є те, що промові бракувало конкретного політичного бачення. І в цьому проявляється вкрай гострий дефіцит талантів у команді Зеленського після його дивовижного та метеоритного шляху до перемоги. В цьому плані мені гірко спостерігати за тим, що українське громадянське суспільство продовжує марити новим президентом, колись підтримавши його попередника Петра Порошенка. Зеленський може покластись на їх допомогу. Вперше в історії країни українці надали новому президенту рекордний мандат для рішучих реформ: перемога з 75% - це рідкість у будь-якій демократії. Настав час поставити на перше місце країну та допомогти Зеленському отримати всі доступні ресурси для того, щоб дати поштовх болісним реформам, перш ніж його масова популярність неминуче вгасне.

Джон Гербст, директор Євразійського центру в Atlantic Council та екс-посол США в Україні

Зеленський продовжує дивувати. Його інавгурація не стала винятком. Відтоді, як він оголосив свою кандидатуру в президенти наприкінці грудня, він став одним із лідерів та з легкістю йшов до перемоги в ході своєї вигадливої кампанії. Коли Путін кинув виклик новобраному Зеленському, запропонувавши українцям на окупованому Росією Донбасі російські паспорти, він поставив того на місце, відмітивши, що такі паспорти є квитками у життя, де нема місця демократії та правам людини. Своїм інавгураційним зверненням Зеленський поставив Раду перед викликом. Він здобув оглушливу перемогу на президентських виборах, і, поки його популярність досі на висоті, прагне провести вибори до парламенту. Тож він закликав Раду до розпуску, щоб провести дочасні вибори перед запланованим 27 жовтня. Деякі партії в Раді намагались стати на заваді дочасних виборам, розпустивши коаліцію 17 травня. У своєму зверненні Зеленський ясно дав знати, що не вважає розпуск коаліції перепоною для дочасних виборів. Це означає, що новий президент починає своє перебування на посаді битвою з великим силами в Раді.

Енді Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні

Що за день був у Києві: інавгурація нового президента, розпуск парламенту, оголошення прем'єр-міністра про відставку — все це за якихось вісім годин.

Ключовим фокусом інавгураційної промови Зеленського став сміливий заклик до українців, які живуть за кордоном, повертатись додому. Обернений відтік мізків — переїзд з більш розвинутих економік до менш розвинутої. Якщо Зеленському вдасться зупинити відтік людського капіталу та переманити мільйони українців повертатись додому, це стане неабияким поштовхом для національної економіки.

Хоча він і не згадав у своїй промові слова «економіка», в зв’язку з проведенням подвійних виборів бізнес-спільнота очікує, що в президента і парламенту буде п’ять безперервних років для продовження реформ і економічного зростання.

Бейзіл Калимон, почесний професор бізнес-школи Річарда Айві, Університет Західного Онтаріо, Канада

Моє враження про інавгураційну промову Зеленського дуже схвальне. Він показав людське обличчя, прив’язавши потребу в реформах до власних дітей і їх майбутнього. В цьому відобразилось глибоке почуття щирості та усвідомлення найбільших проблем громадян України. Його відданість зусиллям, спрямованим на припинення війни на Донбасі, водночас з посиленням підтримки солдатам, які воюють за країну та відновлення територіальної цілісності, заслуговує найвищої оцінки. Його перші заходи, яких він вимагає від Ради, включаючи скасування недоторканності, відновлення закону про незаконне збагачення та виборчі реформи, потрапили в ціль. Оголошення про розпуск нинішньої Ради було необхідним, якщо справжньої коаліції там доведеться досягти. Заклики до негайного звільнення генпрокурора, голови СБУ та міністра оборони є ключовими кроками назустріч заснуванню верховенства права і порядку. Це вражаючий старт, який несе за собою важку відповідальність за досягнення поставлених амбітних цілей.

Ганна Шелест, головний редактор UA: Ukraine Analytica

Інавгураційна промова нового президента залишила по собі двояке враження. З одного боку, він намагався об'єднати українців, акцентуючи не на відмінностях, і говорячи про спільну відповідальність, мир, і необхідність почути кожного. Та в той же час було таке відчуття, що він ще досі проводить кампанію, і досі налаштований вороже до парламенту та уряду. Якщо він хоче, щоб вони схвалили закони, про які він просив, та підтвердили його призначення, було б дивно розмовляти з ними в такому агресивному тоні. Прийняття законів, про які він попросив, і звільнення кількох топ-чиновників, які вже подали у відставку, не є пріоритетним — це те, що хотіли почути люди по телевізору. Його пріоритети досі не представлені та роз’яснені. Основний «післясмак», який лишила його промова, це слова: «Я готовий на все, щоб наші герої більше не помирали». Що він має на увазі під цим «все»? Здатись, ніяких перспектив у ЄС і НАТО, газові домовленості? Це «все» залишає все інше цілковито не роз’ясненим.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Atlantic Council. Републікування повної версії тексту заборонене

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени