65 млн українців. Хто вони?
Діаспору потрібно вчитися бачити, чути і цінувати
У промові Зеленського мені дуже зайшла тема про 65 мільйонів українців — і тих, хто живе в Україні, і тих, хто живе в інших країнах світу, але відчуває себе частиною України.
Якось я запитав знайомого ірландця: «Скільки ірландців живе в Ірландії?» Отримав відповідь: «Нас більше 50 мільйонів». Я був вражений. Як таке може бути, адже 50 млн навіть стоячи не вмістяться в маленьку Ірландію. А потім зрозумів, що він мав на увазі всіх ірландців у світі: і тих, хто живе в Ірландії (близько 3,6 млн), і тих, хто живе у Великій Британії (1,8 млн), Канаді (4,3 млн), Австралії (1,9 млн) і США (36 млн осіб). Ірландці не відокремлюють себе від своєї діаспори і взагалі не ділять один одного будь-яким чином. У розумінні цієї людини — ірландці, які живуть у США і інших країнах — єдине ціле з ірландцями, що живуть на острові.
Мені здається, що це дуже правильний і сучасний підхід. Для мене справжня українська діаспора — це не тільки потомствені українці і їхні нащадки, що говорять українською, співаючі українські пісні і надягають вишиванки у свята. Для мене українська діаспора — це всі, хто, так або інакше, коли-небудь мав зв’язок з Україною і кому не байдуже, що відбувається в країні незалежно від етнічної приналежності, національності, мови, статі, віку і сексуальних уподобань.
Діаспору потрібно вчитися бачити, чути і цінувати — це велика сила, яка може зіграти ключову роль в процесі реалізації реформ. Звичайно, можна боротися з відтоком мізків з країни, але це на жаль — марно. Набагато краще зробити так, щоб всі, хто поїхав, захотіли повернутися: зі знаннями, досвідом та інвестиціями. Якщо не вони, то їхні діти. І якщо не назавжди, то хоча б на певний час.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
