З Путіним щось сталося
Тепле сочинське повітря зіграло, схоже, злий жарт з російським президентом
Наступного дня після безплідних переговорів з держсекретарем США Майком Помпео Путін, зустрічаючись уже з австрійським президентом, переможно заявив, що доповідь американського спецпрокурора Мюллера «констатувала, що не було ніякої змови між Росією і чинною адміністрацією, не було, ще раз повторю, ніякого втручання у вибори». Насправді ця доповідь зафіксувала дещо протилежне: десятки спроб російського втручання у вибори глави США. Президент, вочевидь, повірив у дезінформацію, представлену його конфідентами.
У Путіна (або тих, хто йому доповідає) своє уявлення не тільки про зміст документів, що визначають порядок денний в Сполучених Штатах. У нього, не повірите, власна, путінська, арифметика. Ось що він сказав на нараді з військовими і представниками оборонної промисловості з приводу прийдешніх безпрецедентних закупівель винищувачів 5-го покоління Су-57: «Ми вчора на полігоні з міністром говорили щодо цього. Програмою озброєнь до 2027 року заплановано закупити 16 таких літаків. Проаналізували вчора ситуацію, міністр доповів. В результаті проведеної роботи, в результаті того, що ми домовилися з промисловістю – промисловість практично на 20% знизила вартість літальних апаратів і озброєння, – у нас з'явилися можливості закупити набагато більше бойових машин цього класу, цього, по суті, нового покоління. Домовилися про те, що купимо за той же період часу без збільшення вартості 76 таких літаків».
Можна тільки здогадуватися, як зниження собівартості кожного літака на 20% здатне збільшити кількість придбаних літаків практично в п'ять разів! Адже про збільшення загального обсягу програми озброєнь нічого сказано не було.
Після цих математичних кульбітів інше вже представляється малозначущими деталями. Як, наприклад, те, що чудовий винищувач, якому, як вважає Верховний головнокомандувач, немає рівних у світі (насправді в США вже вироблено близько 600 винищувачів п'ятого покоління: дві сотні F-22 і близько чотирьохсот F-35), досі не має двигуна, який відповідав би необхідним параметрам. Щоб приховати це, виробники вигадали свою термінологію. Поки що Су-57 отримує двигуни якогось «першого етапу» (фактично це модифікація двигуна літаків попереднього покоління), а вже потім, можливо, якщо вийде – «другого» (загадковий «виріб 30»).
Говорячи про небачені обсяги ще неукладеного контракту, Володимир Путін забув, вочевидь, що, згідно з поточною програмою озброєнь, до 2020 року має бути закуплено 52 Су-57. Однак в підсумку минулого року насилу було підписано контракт на виробництво в 2019-му двох (!) винищувачів. А до наступної програми було включено всього 16 одиниць. Віце-прем'єр з ОПК Юрій Борисов пояснював це так: «Ви знаєте, що у нас Су-35 сьогодні вважається одним із найкращих літаків в світі. Тому в нас немає сенсу форсувати роботи з масового виробництва літака п'ятого покоління». Одним словом, у зброї нових поколінь немає потреби доти, доки вдається виробляти модернізовану радянську техніку (Су-35 – модифікація Су-27, яка здійснила перший політ в далекому 1983-му). Адже за п'ятим поколінням американців вже не наздогнати – вони масово виробляють F-35 не тільки для себе, але і для союзників. Значить, пропонує Борисов, треба обмежитися виробництвом кількох екземплярів Су-57, щоб у подальшому працювати над винищувачами наступного покоління.
Путін раптом вирішив відмовитися від цього неамбітного і розумного (принаймні, з економічної точки зору) підходу на користь літака, бойові якості якого, м'яко кажучи, неочевидні. Доречно згадати, минулого року Індія вийшла з проекту створення спільного винищувача п'ятого покоління, пояснивши це недосконалістю технологій, що використовуються в Су-57.
Окрема розмова про вартість літаків п'ятого покоління. У нудних американців все зрозуміло. Зараз F-35 коштує 110-115 мільйонів доларів за штуку. У міру збільшення серійності ціну буде знижено до 80 мільйонів. Щодо Су-57, то російські начальники висловлюються туманно, оперуючи якимись відсотками, в яких, як бачимо, самі ж і плутаються. Джерела «Коммерсанта» кажуть, що небачений контракт з виробництва 76 винищувачів потягне на 170 мільярдів рублів, тобто приблизно по $35 млн за кожен винищувач. При цьому нереалізований контракт з Індією передбачав, що вартість одного Су-57 складе $100 млн. Виходить, що вартість знижується не на якісь там 20%, а втричі. Що являє собою абсолютно небачений результат. Американці нервово курять в стороні.
Таким чином, прийнято рішення, що, як мінімум, не перевіряється за допомогою відкритих даних і арифметики. Залишається тільки здогадуватися, що спонукало Володимира Путіна до ініціювання проекту, вартість якого складе приблизно 10% від щорічного військового бюджету країни. Не виключено, що на нього незабутнє враження справило організоване військовими ескортування його літака шісткою Су-57 (всього з 2010 року до теперішнього часу вироблено 10 «передсерійних» зразків цього винищувача). При цьому рішення приймається спонтанно, у поспіху, за доповіддю міністра оборони, зробленою під час відвідування Путіним льотно-випробувального центру. Про те, щоб хоч для звичаю порадитися з Держдумою, зовсім не йдеться.
Думаю, що на наших очах відбувається трансформація в підходах Путіна. Він все більше вірить доповідям, які хочеться почути. Хоч про Мюллера, який говорить про те, що Росія не втручалася в американські вибори. Хоч про те, що можна побудувати винищувач п'ятого покоління на гроші втричі менші, ніж передбачалося...
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени