13 травня: Бійка між лібералами в РФ
Україна виявилася втягнута в протистояння Байдена і Трампа, а США з союзниками готують війну проти Ірану
1. Почати сьогодні хочу з чудової історії, яка розгортається зараз в стані російських опозиціонерів. Восени в Москві повинні пройти вибори до міського парламенту - Московської міської думи. Правляча партія "Єдина Росія" не може собі дозволити втратити контроль над цим органом влади, але утримати його чесними методами неможливо, оскільки навіть в глухих селах і маленьких містах люди голосують проти "ЄдРа". Тому влада хитрує: виставляє на опозиційно налаштованих округах "ніби безпартійних" пристойних людей, які повинні перешкодити там реальним противникам режиму. Головною точкою протистояння став 43-й виборчий округ Москви, де проти Любові Соболь (юристки Олексія Навального) Кремль висунув Анну Федермессер, яка активно займається допомогою смертельно хворим людям. Вона була цілком нормальною людиною, але зараз все-таки стала на сторону Володимира Путіна. Складно сказати, що сталося: або їй пригрозили закриттям її фонду, або пообіцяли багато грошей на його розвиток, але Федермессер виступила за партію влади проти опозиції та проти звичайних людей. Тепер в 43 окрузі буде дуже цікава кампанія: справжня опозиція (Соболь) проти фіктивної (Федермессер). Втім, ця кампанія, найімовірніше, не відбудеться: якщо у Соболь з'являться хоч найменші шанси на перемогу, її з гонки знімуть. Але головне тут навіть не її перемога, а поразка Федермессер. Вона повинно стати наукою всім іншим: торгуючи душею і переконаннями (навіть заради важливої і доброї справи), залишишся і без того, і без іншого.
2. Поки ж в Росії влада з опозицією говорить найпростішою мовою. Сьогодні в Єкатеринбурзі відбулося масове побиття людей, які виступали проти будівництва церкви на місці міського скверу. Росгвардія застосувала проти людей сльозогінний газ і кийки. Скільки людей затримано, поки що не відомо. Дуже добре, що останнім часом проти режиму Володимира Путіна піднімаються не тільки дві столиці (Москва і Пітер), але й міста поменше.
3. Ще одна дуже цікава новина з Єкатеринбурга. Там сьогодні затримали одного з ватажків "ЛНР" Володимира Муратова. У Луганську його називали "начальником протиповітряної оборони". Я думаю, що цю людину, ймовірно, збираються зробити "стрілочником", повісивши на нього збитий малайзійський Боїнг MH-17. Якщо неофіційна угода з сім'ями загиблих відбудеться, росіяни Муратова публічно засудять і показово покарають, а родичам убитих видадуть компенсації. На цьому справа буде вважатися закритою. Втім, я як і раніше наполягаю, що відповідальність за загибель майже 300 осіб несе особисто Володимир Путін, який віддав наказ поставити в "ЛНР" російські ЗРК з розрахунками, а також вести вогонь на поразку по літаючим там літакам. Саме так і був збитий "Боїнг" в 2014 році. Муратов, звичайно, вкрай неприємна істота, але все-таки основна вина за загибель пасажирів і екіпажу літака лежить не на ньому, а на Володимирі Путіні.
4. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін зробив сьогодні дуже дивну заяву. За його словами, Київ оголосить про припинення роботи Мінського формату, якщо в Парламентській асамблеї Ради Європи з РФ знімуть санкції. Проблем тут дві. Перша: відмова Києва від виконання Мінських угод тут же призведе до зняття з РФ міжнародних економічних санкцій. Друга: якщо ця погроза буде реалізована, то лише зараз - в останні дні каденції Петра Порошенка. Тим самим завадить своєму наступнику Володимиру Зеленському (і всій Україні) ефективно вести дипломатичну війну проти РФ. Тому краще все-таки утриматися від будь-яких різких дій в цьому напрямі. Принаймні, доти, доки в Києві не буде сформована нова зовнішньополітична команда.
5. Сьогодні отримала продовження дикувата історія про протистояння між чинним президентом США Дональдом Трампом і колишнім віце-президентом Джо Байденом, в яку виявилася втягнута Україна. Депутат Ради Сергій Лещенко розповів, що Україна опинилася в дуже невигідному становищі (серед чужої кровопролитної битви) з милості генерального прокурора Юрія Луценка. Депутат пояснив, що Луценко, мабуть, вирішив принести інтереси своєї країни в жертву власній кар'єрі. Суть в тому, що політичне знищення Байдена за допомогою українського компромату може забезпечити Юрію Луценку підтримку з боку Дональда Трампа. Проблема, однак, у тому, що ймовірний програш Трампа на виборах в 2020 році повністю знищить відносини Києва і Вашингтона на роки наперед, а його перемога навряд чи принесе хоч якусь користь: Трамп давно вже грає в команді Володимира Путіна. Йому нема чого відмовлятися від цієї співпраці заради підтримки дуже дивного українського генпрокурора, чийого імені він і не знає. Крім того, Трамп за першої ж можливості "кидає" навіть своїх американських помічників. Чи Луценко став би в цьому сенсі винятком.
6. Взагалі, потрапити в число друзів Дональда Трампа - це не дуже хороший знак. Крім Путіна в цьому клубі числяться саудівський принц-вбивця Мухаммед бін Салман, північнокорейський "геній серед геніїв" Кім Чен Ин, божевільний бразильський президент Жаір Босонару, турецький султан Реджеп Тайіп Ердоган і тому подібна публіка. Сьогодні ось Трамп зустрівся з угорським прем'єром Віктором Орбаном, якого в ЄС вважають майже диктатором. Трампа і Орбана, до речі, ріднить нерозлучна дружба з Путіним. Проти цієї зустрічі виступили багато американських політиків, включно з республіканцями, але Трамп не став їх слухати. Мені іноді здається, що він вибудовує новий диктаторський "Інтернаціонал", в якому не проти стати головою.
7. Тим часом, в Брюссель сьогодні несподівано прилетів Майк Помпео. Він опинився в столиці ЄС, не долетівши до Москви, де його візит так само несподівано скасували. Що стало причиною цього маневру, офіційно не повідомляється, але я майже впевнений, що мова про бажання Трампа почати війну проти Ірану. Росія на словах виступає проти такої війни, але американці сповнені рішучості її почати. Підтримка з боку ЄС в цьому сенсі їм не дуже потрібна, але й не завадить. Втім, в реальності для Москви складно придумати що-небудь більш бажане, ніж серйозний військовий конфлікт між Тегераном і Вашингтоном. У цьому випадку ціна на нафту підніметься до небес, а США і Іран будуть помітно ослаблені.
8. Підготовка до майбутньої війни йде і в Перській затоці. Сьогодні звідти прийшли перші повідомлення про диверсії проти нафтоналивних танкерів. За даними влади ОАЕ, невідомі дуже пошкодили два саудівських танкери, які чекали навантаження нафтою для відправки до США. Винуватців не називають, але "всім і так ясно", що мова може йти тільки про іранських диверсантів. Я цілком допускаю, що зараз створюється необхідний інформаційний фон, а повідомлення про початок війни буде обгрунтовано саме черговою "іранською диверсією", скоєною проти США або їх союзників у Перській затоці. Тим більше, що люди Трампа вже не раз звинувачували Тегеран у підготовці саме чогось такого.
9. Втім, іранці й самі майже нариваються на початок бойових дій. Сьогодні вони оголосили, що можуть дуже швидко - всього за чотири дні - відновити збагачення урану до 20-відсоткового рівня. Цей рівень не вважається небезпечним - збройовий уран має бути збагачений до рівня понад 85 відсотків (чим більше, тим краще). Але це вже лише справа часу. Іранці, судячи з усього, вже знають, як саме зробити атомну бомбу, а якщо не знають, то північнокорейці і росіяни із задоволенням їм розкажуть. Останні події практично не залишають Тегерану інших варіантів, крім створення власної ядерної зброї. Але якщо вони на це зважаться, то військова операція з боку США та Ізраїлю буде майже неминучою. Загалом, справа там все сильніше пахне гасом (в поганому сенсі).
10. Ну і останнє на сьогодні: Китайці запропонували США спробувати досягти компромісу на переговорах про ввізні мита на різні товари. Якщо угоди не буде, то американці обкладуть китайські товари митами на 300+ мільярдів доларів, що дуже погано відіб'ється на економіках Китаю, США і всього світу. Теоретично, остаточний провал торгових консультацій між двома країнами може стати початком глобальної економічної кризи. Втім, уникнути його поки що цілком можливо!