Что мешает Украине выбраться из кризиса

6 березня 2015, 16:30
Государственная система должна стимулировать чиновников и политиков обогащать страну и, соответственно, себя, а не обворовывать ее

Згадується анекдот часів СРСР, коли при влаштуванні на роботу на овочеву базу грузина попередили, що зарплата завідуючого бази досить низька. «А що, тут ще й зарплату платять?», - здивувався той. Проте стаття не про овочеву базу і, тим паче, не про грузинів.

Реклама

Держава, якою управляють низькооплачувані можновладці, завжди буде бідною. Будь-яка людина, яка хоче жити в добробуті і має можливість розпоряджатися чужим майном чи коштами, буде красти і обманювати. А щоб розкрадання держави припинити, то чиновники і політики повинні бути багатими. Водночас, їхнє багатство має рости разом із багатством держави, а не за рахунок держави, як нині. Іншими словами, посадовці повинні збагачуватися за рахунок ефективної праці на державу, а не за рахунок хабарів, відкатів чи перерозподілу державного майна.

Давайте скажемо собі правду. Жоден бізнесмен не створює підприємство заради створення нових робочих місць. Бізнесмен створює підприємство, щоб заробляти гроші і покращувати добробут собі і своїм близьким. Але для цього бізнесмен змушений запрошувати найманих працівників, таким чином й створюються робочі місця. Люди не йдуть у владу заради держави. У владу переважна більшість людей йдуть заробляти гроші, щоб покращувати добробут собі і своїм близьким. У вищі ешелони влади – заробляти на корупції і перерозподілі благ і ресурсів, а на середні і нижчі ланки, - заради статусу, стабільного доходу, дрібних подачок і вищу пенсію. Правда, є посадовці, які працюють на державу, але від таких існуюча система або позбавляється, або підлаштовує їх під себе.

Патріотизм і любов до країни є короткостроковими мотивами, а власний дохід – стабільним і постійним

Нинішня грабіжницька система влади не зважає на простих людей, бо можновладці - складові системи, думають лише про себе, а система – про збереження саме таких посадовців.

Якщо маєте заперечення, то запитайте будь–кого зі своїх друзів чи знайомих, чому так багато охочих йти у політику? Думаєте, працювати для держави? Здебільшого ні. Йдуть заради «хлібної» посади. Чому, попри низькі зарплати, так багато охочих працювати у прокуратурі, міліції чи судах. Відповідь буде подібна: бо там є можливість заробити! Зверніть увагу, не забезпечувати справедливість, що в принципі мають робити правоохоронні органи, а заробити на посаді! Чому народні депутати приймають стоси законів, які є шкідливими для держави? Бо ці закони пишуться не для держави, а для можливості заробити на ній.

Тому долати бідність ми маємо з визнання правди: патріотизм і любов до країни є короткостроковими мотивами, а власний дохід – стабільним і постійним.

Досліджуючи цю тему, ми побачимо, що сьогодні суспільство хоче бачити бідного і підконтрольного можновладця. Проте ми забуваємо, що основним мотивом будь-якої людини є збагачення. А можновладці теж люди. Тобто в мотивах суспільства і чиновницького апарату існує потужний дисонанс, який спричиняє ріст тіньової економіки і руйнування держави. Оскільки суспільство має незначні важелі впливу на чиновника, а чиновницький апарат має оперативні можливості впливати на державу та суспільство, то саме мотивація посадовців перемагає у цій боротьбі. Через це у нас уся політична воля (а це і є мотив) посадовців і чиновників спрямовані не на успішні реформи, які б забезпечили збагачення країни і її громадян, а на доступ до фінансових ресурсів, розпорядження майном та підконтрольності правоохоронних органів. Якщо простіше - можливість збагачуватися за рахунок держави і уникати відповідальності. Якщо не вірите, порівняйте чисельність так званих економічних і правоохоронних комітетів ВР з іншими. Там, де є гроші, ресурси чи можливість контролю за правоохоронними органами, депутатів значно більше. Там, де соціалка чи культура – мізер. Істинні мотиви чиновників і політиків спонукають їх до взаємодопомоги – кругової поруки і загальної безвідповідальності. Про це у народі кажуть: ворон ворону око не виклює, чи рука руку миє тощо.

Ми маємо радикально поміняти концепцію влади. І основоположним у зміні системи влади є правда і зміна мотивації посадовців. Я це називаю «Позитивіською концепцією влади». Тобто усі чиновники і політики, які приймають рішення, повинні отримувати щорічну премію (бонус) в залежності від отриманого доходу держави за підсумками року. Логіка проста: ростимуть доходи бюджету, зростатиме і премія посадовця.

Давайте уявімо собі, що ми живемо в країні, де функціонує така система. У цій країні кожен сільський чи міський голова отримує премію в залежності від доходів місцевого бюджету. Заробляє місто мільярд - міський голова законно стає мільйонером. Він розуміє, що його благополуччя прямо залежить від розвитку міста, а не від тещиного кафетерію, продажу землі, чи ще якоїсь разової і небезпечної авантюри. Як ви думаєте, що робитиме міський голова? Правильно, активно працюватиме над збільшенням доходів у міський бюджет, бо це його заробіток.

Депутати ВР сотні разів подумають, чи проголосувати за лобістський закон і одноразово отримати кількасот тисяч доларів і заслужити зневагу виборців, чи голосувати за закони, які направлені на розвиток країни, законно заробити значно більші кошти і зберегти повагу виборців. Президент, прем’єр і міністри знатимуть, що джерелом їхніх доходів є не прибуток від «прихватизованих» заводів і фабрик, розподіл міжнародної фінансової допомоги, чи операції на курсі гривні, а державний бюджет України. І чим більше в державному бюджеті буде коштів, тим стануть вони багатшими. І це легально, без криміналу. І не треба буде боятися, що до маєтку завітає Автомайдан чи інша група активістів, щоб зафіксувати і розповісти збіднілому суспільству про хороми високопосадовця на фоні загального збідніння народу.

В такому випадку ми б отримали політичну волю посадовців на позитивні зміни: збагачення країни, створення справедливих судів і ефективної правоохоронної системи, досягнення суспільної злагоди, а не розкрадання державного майна, корупцію, підбурювання протиріч регіонів, релігійних і різномовних громад задля збереження влади. Крім того, Україна отримала б реальний розвиток конкуренції. А від чесної конкуренції, а не від преференції олігархам і посадовцям і залежить розвиток держави.

Саме мотивовані посадовці і така системи влади принесе Україні мир і поверне загарбані Росією землі. Можливо вона не є універсальною і не відразу запрацює в усій Україні, але точно почне змінювати поведінку посадовців, а отже, зміниться і система влади.

Показати ще новини