Надія економіки
Національна IT-галузь примудряється ще й залишатися одним із найбільших платників податків державного і місцевих бюджетів. За 2017-й від неї до скарбниці надійшло 7,8 млрд грн податків. Це приблизно стільки ж, скільки цього ж року заплатила в бюджет держкомпанія Енергоатом.
За оцінкою Овчаренка, у 2018-му фіскальні відрахування від комп'ютерників складуть вже близько 10 млрд грн. З урахуванням $3 млрд валютної виручки, що генерується ними ж, виходить, що вітчизняні програмісти стали серйозним позитивним чинником, що діє на економіку країни.
Але ці люди роблять й інший позитивний внесок, оживляючи фінансову систему країни власною високою купівельною спроможністю.
Овчаренко розповідає, що один фахівець із галузі інформаційних технологій фактично дозволяє заробляти ще трьом-чотирьом працівникам інших професій. "Якщо в нашій країні 127 тис. ІТ-фахівців, то вони створюють додатково близько 400–500 тис. робочих місць", — каже він.
За даними досліджень львівського IT-кластеру ITResearch, програмісти і подібні до них фахівці годують банкірів, продавців автомобілів, страховиків, працівників громадського харчування і ритейлерів.
Наприклад, майже третина львівських айтішників має депозити в банках, загальна сума яких станом на 2017 рік досягала $66,3 млн, — переважно це валютні вклади.
У 2018-му ці ж люди купили 18,1% усіх нових автомобілів, проданих у салонах міста за рік. На таксі вони витрачають у середньому $4,6 млн на рік, а в кафе і ресторанах проїдають майже $19 млн.
Всього у Львові — 21 тис. айтішників, або більше 10% від загальної їх кількості в країні.
Програмісти ж годують і власників комерційної нерухомості. У Харкові, де в IT-сфері працюють понад 25 тис. осіб (15,6% від усіх українських фахівців сегменту інформтехнологій), вони займають 200 тис. кв. м офісної нерухомості. Такі підрахунки здійснили аналітики Харківського IT-кластеру. Експерти з'ясували, що до 2020 року місцевим програмістам знадобиться додатково 60 тис. кв. м офісів.
Загалом у країні, якщо вірити останнім звітам Нацбанку про фінансову стабільність, саме подібні фахівці формують левову частку попиту на нерухомість.
Але ж програмісти ще й позбавляють українську економіку принизливого прикметника "сировинна". І остаточно зроблять це, щойно перейдуть від аутсорсингу — написання софту на замовлення іноземців — до розробки власних продуктів. До чого все і йде.
"Той же Ізраїль 15 років тому теж був аутсорсинговою країною, а тепер це startupnation, і там індустрія на 90% — продуктова [виробляє оригінальний софт]. Ми йдемо [цим] нормальним шляхом", — резюмує Овчаренко.
