На запах можливостей

Найпродуктивнішим двигуном економіки є не споживчий попит, а інвестиції, до того ж із нуля — коли компанія будує завод або фабрику. У цьому впевнений Олександр Мартиненко, керівник підрозділу з фінансового аналізу інвесткомпанії ICU.

На його думку, споживчий попит виріс завдяки щедрій програмі субсидій, а в здоровій економіці таких великих витрат на соціальні виплати бути не повинно, так як люди можуть самі заробити собі на життя.

Проте і в справі залучення інвестицій у країні помітний позитив.

Так, із зовнішніх ринків в Україну дедалі частіше заходять фінанси, спрямовані у сільське господарство, технології, зелену енергетику та комерційну нерухомість.

В Україні з її високою якістю людських ресурсів можна легко сформувати пристойний портфель з інвестицій в енергетику й технології, вважає Джованні Сальветті, керівний директор банківського будинку Rothschild у країнах СНД. "Така суміш не може не вистрілити", — пояснює він.

Починаючи з 2015-го у вітчизняну відновлювальну енергетику — сонячні та вітрові електростанції — зайшло $1 млрд інвестицій. Такі цифри наводять експерти Держагентства енергоефективності.

Особливий інтерес до галузі проявляють норвезькі компанії, які мають досвід і технологічну експертизу для роботи на цьому ринку. У вересні одна з них, NBT, заявила про плани вкласти $450 млн у будівництво 64 вітрових електроустановок у Херсонській області.

У ногу з NBT йде ще один норвезький інвестор — Scatec Solar, який працює в сегменті сонячної енергетики. Акції цієї компанії торгуються на фондовій біржі в Осло.

Scatec Solar має намір вкласти в проекти української сонячної енергетики 274 млн євро. "Українською економікою рухають позитивні імпульси і вона має великі амбіції для продовження зростання, про що свідчать свіжі макроекономічні дані, — вказав у листі НВ Міккель Торуд, фінансовий директор Scatec Solar. — Ми плануємо нарощувати портфель інвестицій на цьому стрімкому ринку".

Подібним інвесторам цікаві українські високі тарифи на зелену електроенергію, пояснює Анатолій Кирилюк, проектний менеджер Норвезько-Української торгової палати. За його словами, окупність вкладень становить п'ять-вісім років, що дуже непогано. Крім того, під будівництво зелених електростанцій легко отримати вигідний кредит, наприклад, від Європейського банку реконструкції та розвитку.

Прихід великих мультинаціональних брендів в Україну також дав позитивний сигнал міжнародному ринку фінансів. Шведські компанії IКЕА та H&M, ірландський лоукостер Ryanair з'явилися на берегах Дніпра і звернули на країну увагу бізнес-аналітиків з усього світу. А нова програма МВФ стала символом стабільності процесу реформ. Тим паче, що вона, як очікують аналітики Райффайзен Банку Аваль, буде менш жорсткою, ніж попередня.

Услід за Ryanair розширили свою роботу в Україні інші авіакомпанії — Wizz Air, airBaltic, Brussels Airlines. За даними ICAN, структури в рамках ООН із розвитку цивільної авіації, одне робоче місце в авіагалузі створює 3,5 робочих місць у суміжних галузях — на ринку автомобільних перевезень, у готельному бізнесі. А $1 авіаобороту генерує додаткових $4 у ВВП.

Потенціал дуже великий. Але скільки вже про це можна говорити і нічого водночас не робити
Ігор Мітюков,
глава українського офісу американського банку Morgan Stanley

Правда, без розвитку українських авіакомпаній ефект зростання ринку повітряних перевезень на економіку країни буде обмеженим, каже Олександр Ланецький, керівник консалтингу Friendly Avia Support.

Активізувалися інвестори і в інших сферах.

Німецька компанія Bayer побудувала завод з обробки насіння у Житомирській області за $200 млн, а американська Cargill продовжує інвестувати в зерновий термінал в Одеській області.

Помітний великий експансіоніст і в банківському секторі. Група ТАС екс-віце-прем'єра Сергія Тігіпка встигла придбати дочку російського Ощадбанку — VS Bank, а також Universal Bank у його грецьких власників. Окрім того, на баланс групи перейшли кредитні портфелі банків Платинум, Новий та Форум.

"Надалі роль банків як основного внутрішнього кредитора буде тільки збільшуватися", — вважає Антон Керановський, директор з інвестицій ТАС.

І аграрний сектор, і банківський потребують технологій для свого подальшого розвитку. Тому, за даними компанії GlobalLogic, українська технологічна галузь за півроку зросла на 30%. Вона і раніше була цікавою інвесторам, а тепер і поготів.

До місцевих IT-компаній нарешті придивився легендарний американський венчурний фонд Andreessen Horowitz. Фонд разом із партнерами вклав $30 млн в український стартап People.ai, який пропонує сервіси для менеджерів із продажу.

А фінансова компанія з Торонто Brookfield Asset Management вкладає $160 млн у львівський Innovation District IT Park — екосистему для роботи айтішників. Як пояснили НВ у Brookfield, основний акціонер компанії Георгій Мигаль — виходець з України. Він, мовляв, довго стежив за батьківщиною і знайшов хорошу можливість для вкладення грошей.

На ринку ж нерухомості засвітився великий американський інвестиційний банк Goldman Sachs. Разом з українською інвесткомпанією Dragon Capital він вклався у купівлю київського торгово-розважального центру Аладдін, бізнес-центрів Platinum B і Horizon Park.