“Чи можна бити людину?” - фото

“Чи можна бити людину?”

1 січня 1970, 03:00

НВ розпитало відомих співвітчизників

Хамські витівки, що почастішали серед українських політиків, змусили НВ поцікавитися у співвітчизників, як вони ставляться до такого розв’язання актуальних проблем

Відео дня

.

У цього питання є продовження або навіть початок. Знаєте, що саме? Чи можна вбивати людину? Є обставини, за яких це необхідно, так і тут.

Але в парламенті це неприпустимо. Це свідчить, на мій погляд, про те, що інтелектуальних аргументів у наших парламентарів немає. Вони не можуть нікому з собі подібних нічого довести — їм бракує слів, їм бракує думок. У них є тільки кулаки й руки. [Народний депутат Володимир] Парасюк показав, що і ноги є.

Семен Глузман,
президент Асоціації психіатрів України,
правозахисник і дисидент

Є ситуації, коли не можна бити. А є ситуації, коли бити необхідно. Тут питання доречності. Є обставини, коли людину бажано вкласти в ящик. А іноді навіть і матом покрити неправильно.

Щодо кидка Барни і Яценюка. Яценюк — притому, що я його теж не люблю і, крім як матом, говорити не в змозі — є однак прем'єр-міністром України. І має бути повага, яка виявляється до посади.

Сергій Поярков,
художник

Бити людину не можна. Коли я був маленьким, мені здавалося, що один мій удар може вбити людину. Тому я ніколи не бився: ні в садку, ні в школі, ні в нічних клубах, ні на похованнях — ніде!

З цієї ж причини абсолютно байдужий до боксу. З повагою ставлюся до братів Кличків та [Олександра] Усика, але шлях до перемоги через удари в голову — це не моя історія. Хоча в дитинстві захоплювався кун-фу, натхненний китайськими фільмами.

Усі спірні моменти — з тверезими і п'яними — розрулюю язиком. Уміння розмовляти та інтуїція — ось головна зброя. Однак якщо ти поліцейський, солдат чи прикордонник, то, зрозуміло, зобов'язаний застосувати силу в тому разі, якщо негідник загрожує тобі чи батьківщині.

Сергій Рибік,
клубний МС

Тільки [дитину] шльопати по попі, коли не слухається.

Максим Лазебник,
виконавчий директор
Всеукраїнської рекламної коаліції

В Україні це одне з найскладніших для мене питань. Коли бачу Олександра Єфремова [один із колишніх лідерів Партії регіонів], хочу вдарити його не в обличчя, а саме в пику. Дуже хочу взяти участь у публічному поротті Олега Ляшка [лідер Радикальної партії] на Майдані та подавати різки. Коли бачу Олену Бондаренко [колишній народний депутат від Партії регіонів], забуваю, що кодекс чоловіка — не бити жінку.

Але щоразу розумію: сверблять кулаки тому, що в країні немає реальної альтернативи — правосуддя. Тих, для кого немає і не передбачається справедливого суду, хочеться хоча б вдарити, щоб спустити пар.

І потім, я приватна особа. Посадова особа, представник влади розпускати руки-ноги не має морального права. Язика — теж.

Андрій Кокотюха,
письменник

Бити людину можна на війні.

Ворога треба бити, коли на нього немає інших методів впливу. І більше ніде. Якщо ми правова держава — є суди.

Правда, наша судова система, на жаль, дискредитована та не викликає довіри у людей. Однак це не означає, що треба застосовувати такі методи фізичного впливу.

Ігор Мірошниченко,
депутат Київради від ВО Свобода

Я категорично проти тілесних впливів або покарань і різного роду катувань.

При цьому я за введення смертної кари за наявності цивілізованої судово-правової системи.

Савелій Лібкін,
ресторатор (Стейкхаус, Дача, Компот, Тавернетта)

Чоловік може бити опонента в двох випадках. Якщо є пряма загроза здоров'ю або життю його і тих людей, хто перебуває під його захистом (дітей, жінок, старих), або якщо порушені питання честі. Але це правило поширюється на побутові ситуації.

Політик не має права розпускати руки там, де це стосується виконання ним політичних функцій, — у парламенті, на телебаченні, зустрічах з людьми. Політик може застосувати силу тільки в першому випадку — загрози здоров'ю або життю. В інших випадках, якщо тебе образили, — проковтни образу і йди в суд. Інакше ти геть не політик.

Тарас Березовець,
політтехнолог, директор компанії
Berta Communications

Взаємне насильство людей один над одним є частиною загальної культури протягом як мінімум останніх 5.000 років. А соціальна істерика з приводу неприпустимості такої поведінки триває лише кілька десятиліть. І полягає вона не в запереченні самого факту [насильства], а в тому, що монопольне право на це має виключно держава.

Люди будь-якої статі билися, б'ються і битимуться, якими б словами це не називалося. Якщо вони б'ються за щось зрозуміле, то можна хоча б вибрати сторону. А якщо чорт знає за що — можливо, вони геть оскаженіли.

Олег Покальчук,
соціальний психолог

Різні ситуації бувають. Немає загальної кальки поведінки.

Але абсолютно точно, що політик, який розпускає руки, — це в нормальній країні політичний труп. Бо прояв силової агресії свідчить про неправоту й обмеженість розуму.

Звичка політика розпускати руки говорить про те, що і державні питання він схильний розв’язувати силовим і неадекватним способом. Практичне тому підтвердження — нинішня українська політика.

Костянтин Стогній,
тележурналіст

Звісно, людей бити не можна. Але ж відомо, що споконвіку били і битимуть.

Може бути, стусани корисні для сторін? Можливо, розумнішає одержувач або дорослішає забіяка? На жаль, вченим це невідомо, а іншим — не помітно.

Що з цим робити? Промити очі, які за цим спостерігали, почистити рот, який змушений це обговорювати, і не надто турбуватися.

А ще подбати не тільки про особисту гігієну, але і загальну, припинивши поширення антисанітарії. Навіть під маркою турботи за мораль.

Зураб Аласанія,
генеральний директор
Національної телекомпанії України

В єдиному випадку можна бити людину — коли вона загрожує твоїй безпеці або безпеці твоєї родини.

Зараз всі розуміють, де в Україні потрібна боротьба і сила. Тому кожен має бути на своєму місці: клоуни в цирку, бійці — на фронті, а відповідальні депутати — в парламенті.

Андрій Худо,
голова наглядової ради Холдингу емоцій !FEST
(креативні проекти та ресторани,
зокрема львівська Криївка)

Якщо в хід йдуть кулаки, отже, бракує мудрості, аргументів і слів донести свою позицію вербально. Чоловік, який готовий бити, залишає межі цивілізованого світу та із задоволенням повертається у Середньовіччя. Набагато складніше зрозуміти, проаналізувати і донести свою позицію, а простіше закатати рукава і битися до першої крові. Ось тільки [у цьому разі] переможе найсильніший, а не мудрий.

Соломія Вітвіцька,
ведуча ТСН на 1+1

Людину бити не можна. І крапка. Не мають значення причини, які штовхають на насильство. У сучасному світі насильство не є виходом, і його можна собі дозволити тільки в межах самооборони.

Більш того, подвійно неприпустиме насильство для політиків та інших публічних осіб, які своїми діями створюють приклади для більшості населення.

Зараз в Україні і так проблеми з радикалізацією суспільства, що природно на тлі війни, і зайвий удар ногою людини в телевізорі може коштувати здоров'я десяткам простих людей в усій Україні.

Сергій Фурса,
фахівець відділу продажу
боргових цінних паперів Dragon Capital

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X