Машина часу

Австрійський інженер і підприємець Фердинанд Порше задав високий стандарт сучасного автопрому. Тепер його нащадки зазіхнули на формування стандартів автосвіту в майбутньому

Олексій Бондарєв

Австрієць Фердинанд Порше — геніальний конструктор, чиє ім'я увійшло в історію автомобільної галузі нарівні з іменами Енцо Феррарі і Волтера Крайслера. Нехай навіть він був не такий зарозумілий і красномовний, як перший, і не настільки схильний до побудови бізнес-імперій, як другий.
Порше народився інженером, ним же й помер, залишивши після себе видатний бренд, без якого неможливо уявити собі історію автопрому взагалі та сьогоднішній автомобільний ринок зокрема.

Його син — також Фердинанд, що часто призводить до плутанини серед істориків,— виявився не менш талановитим інженером, але на додачу ще й успішним менеджером. Створена ним компанія сьогодні не лише виробляє справжні ікони спортивного автопрому, але й, по суті, володіє другим за розміром автомобільним концерном у світі.

А ще Порше прагне осідлати свіжий тренд світового автопрому — зміну двигунів внутрішнього згоряння на машини з повноцінними електричними. До речі, в кінці XIX століття Порше-старший одним з перших у світі розробляв такі двигуни.

Тож це нове віяння — насправді добре забуте старе, біля витоків якого стояв найвідоміший австрійський автомобільний інженер — Фердинанд Порше.

Журнал Forbes, підбиваючи підсумки XX століття, назвав модель Porsche 911 однією з інновацій, що змінили світ. Хоча спочатку деякі експерти називали 911‑й провалом. Задньопривідний і задньомоторний 911‑й відрізнявся надмірним перевертанням — під скидання газу тяжка задня частина авто буквально зривалася в занос. У руках недосвідченого водія 911‑й був небезпечний для життя. Ця обставина могла поховати молодий бренд на тлі гострої конкуренції з Ferrari, Maserati і Jaguar.

Але в Porsche примудрилися перетворити слабкість автомобіля в його силу. Феррі Порше виявився не менш великим маркетологом, ніж свого часу його батько Фердинанд — геніальним інженером.

Досвідчені водії використовували особливості поведінки 911‑го і значно спритніше, ніж інші спорткари з потужнішим двигуном, проходили звивисті траси. Порше тут же використовував цю обставину в рекламі 911‑го як моделі для справжніх драйверів. І це спрацювало.

У наступні десятиліття Порше бив без промаху. З'явилися моделі з турбованими двигунами, з роботизованою коробкою передач і зі знімними панелями даху. Але краще, ніж інженерні рішення, Порше вдавалися маркетингові трюки.

Одним з найсильніших ходів було збереження іконічного дизайну культового 911‑го навіть через десятиліття після її появи на ринку. Модель в загальних рисах зберігає свій дизайн протягом 50 років. Цей факт сьогодні наводять у підручниках з маркетингу як приклад того, що іноді краще не чіпати те, що працює.

Єдиною людиною, яка в XXI столітті може зрівнятися з тим, що зробив колись австрійський інженер Фердинанд Порше, є Ілон Маск, керівник Tesla Motors.

Його талант і незвичайна завзятість призвели до того, що мрія про електромобілі, якою переймався ще Порше-старший, у стислі терміни стала реальністю. Tesla продає сотні тисяч преміальних електрокарів щорічно. Здавалося б, це не так багато порівняно з мільйонами бензинових авто, але їхній вплив на ринок такий, що деякі країни вже всерйоз заговорили про майбутню заборону на транспортні засоби, що приводяться в рух двигунами внутрішнього згоряння.

Наприклад, у Норвегії розглядається законопроект про заборону продажу таких авто з 2024 року. В Німеччині обговорюється ініціатива щодо заборони продажу авто на бензині або дизельному паливі з 2030 року.

Наступ електрокарів може означати в буквальному сенсі смерть для багатьох автомобільних виробників. Але тільки не для Porsche. Нинішнє керівництво компанії діє в кращих традиціях своїх іменитих попередників. Восени 2015 року автомобільний світ був дуже вражений концептом Mission E — електричний спорткар з дизайном у дусі класичного Porsche.

Літійіонні батареї рівномірно розмістяться на днищі машини, що дозволить досягти ідеального розподілу ваги з низьким центром ваги. Два електромотори сумарною потужністю 600 к.с. розміщено на передній і задній осях, тобто електрокар буде повнопривідним.

Справжнім проривом стала бездротова зарядка. У комплекті з електрокаром буде поставлятися індукційна зарядна станція. Її можна розмістити, наприклад, в гаражі. Повернувшись додому і поставивши електрокар у гараж, власник автоматично почне заряджати її.

Ще одним революційним рішенням стане розумна панель приладів. Датчики будуть стежити за положенням очей водія і автоматично виводити дані в потрібному місці.

Таким чином, через 120 років після перших експериментів Фердинанда Порше створена ним компанія, переживши злети й падіння, війни і катастрофи режимів, повертається до своїх витоків, створюючи революційний електромобіль.

“Цим концептом ми робимо чітку заяву про майбутнє нашого бренду,— говорить Вольфганг Порше, онук легендарного інженера і голова ради директорів компанії.— Навіть у швидко мінливому автомобільному світі Porsche збереже лідерські позиції як найливовижніше спортивне авто".

У 1906 році 30‑річний Фердинанд Порше став головним конструктором компанії Austro-Daimler зі штаб-квартирою у Відні. Серед його здобутків були кілька популярних у той час моделей авто. А під час Першої світової війни (1914-1918) Порше переключився на розробку двигунів для дирижаблів і літаків. Керівництво Віденського університету присвоїло Порше звання професора, навіть незважаючи на той факт, що у нього не було вищої освіти.

У 1923 році Порше переїхав до Німеччини, де зайняв посаду провідного інженера Daimler-Benz. Він керував створенням декількох гоночних моделей Mercedes. У 1931‑му Порше залишив свій пост і створив власну компанію, вперше показавши світові бренд Porsche.

Щоправда, виробництвом автомобілів він тоді не займався. Porsche являло собою конструкторське бюро, яке займалося розробкою двигунів і автомобілів для сторонніх замовників.

Успіх настав негайно. Австрієць сконструював для фірми Zundapp знаменитий автомобіль Käfer, який став прототипом для авто, яке через деякий час стане легендарним "жуком" — Volkswagen Beetle.

Порше вперше розташував двигун і коробку передач ззаду, а також розробив торсіонну підвіску, яка забезпечувала неймовірну на той час плавність ходу. Ще одне революційне рішення Порше тих років — середньоемоторне компонування автомобіля для перегонів — домінує в гонках Формула-1 донині.

Фердинанд Порше навіть став улюбленцем Адольфа Гітлера. Фюрер називав його "людиною, що втілила його мрії". Зокрема, мрію про масову моторизацію Німеччини.

При цьому немолодий австрійський інженер не був помічений у симпатіях до нацистської ідеології, але роль кумира Гітлера нащадки йому не пробачили. Наприклад, жителі чеської Вратиславице активно протестували, коли мер містечка намагався встановити меморіальну табличку на будинку, де народився легендарний конструктор.

Німецький історик Ганс Моммен переконаний, що ці пристрасті абсолютно безпідставні. "Порше був технократом, але аж ніяк не воєнним злочинцем",— пояснив він.

На вимогу фюрера Порше разом зі своїм конструкторським бюро став провідним розробником військової техніки. Все починалося з невинних модернізацій цивільного "жука", який перетворився на військовий всюдихід і машину-амфібію. Пізніше Порше став головним розробником важкого танка Тигр, самохідки Фердинанд і надважкого танка Маус.

Не в останню чергу саме конструкторський геній Порше призвів до масштабних втрат радянських військ у битвах під Сталінградом і особливо під Курськом — найбільшого танковому бою всіх часів.

У роки війни Порше став власником власного заводу в німецькому Вольфсбурзі, де виготовлялися військові автомобілі і двигуни для танків і літаків. "На цьому заводі в роки війни активно використовувалася праця військовополонених та євреїв з концтаборів",— констатує чеський історик Павел Хрстка. А інший історик Франтішек Радкович, член Чеського союзу борців за свободу, зазначає, що, якими б не були технічні досягнення Фердинанда Порше, це не затьмарює його нацистського минулого.

Після капітуляції Німеччини великий інженер опинився у французькій зоні окупації і був заарештований за звинуваченням у співпраці з нацистами. Він відсидів у в'язниці загалом майже два роки. Однак вийшов на волю без офіційних звинувачень. Не в останню чергу тому, що погодився на співпрацю з французьким автомобільним концерном Renault.

Після війни конструкторське бюро Porsche повернулося на історичну батьківщину до невеликого австрійського містечка Гмюнд. Тут, на міській лісопилці, Порше зі своїм сином зібрав прототип дводверного, задньопривідного спорткара Porsche 356 — і тут були зроблені перші півсотні цих машин. У травні 1982 року тут був відкритий єдиний у світі приватний музей автомобілів Порше. У 1951 році Порше-старший помер, а керівництво компанією взяв на себе його син Фердинанд (скорочено Феррі).

Феррі Порше просунув на масовий ринок ще одну інновацію — кабріолет на базі 356‑ї моделі. Це стало справжнім хітом продажів. Але лише в 1963‑му Феррі Порше показав світові розробку, яка зробила його компанію дійсно великою. Спочатку модель мала називатися Porsche 901, але втрутилися французи з Peugeot, які до того встигли запатентувати в Європі всі індекси з нулем в середині. Так народилася модель Porsche 911.