Людина-амфібія

Американський суперплавець Майкл Фелпс став найтитулованішим олімпійцем усіх часів завдяки своїм природним даним і всупереч внутрішнім кризам

Анна Павленко

Коли уродженцю американського Балтимора Майклу Фелпсу виповнилося дев'ять років, його батьки розлучилися. У той же рік лікарі діагностували у нього синдром дефіциту уваги та гіперактивність: імпульсивний хлопчик не міг сконцентруватись на чомусь одному хоча б на хвилину.

Потребу у фізичній активності разом зі злістю і розчаруванням через розлучення батьків він зганяв у плаванні, на яке почав ходити з семи років. "Це підживлювало мене в басейні, як пальне",— згадує Фелпс.

У десять років він вже бив національні рекорди для своєї вікової групи. А коли 11‑річного Фелпса зустрів його майбутній тренер Боб Боумен, він розгледів у ньому потенціал олімпійського чемпіона. "Вперше я побачив Майкла, коли він грав із друзями, і, спостерігаючи за ним, помітив, що він дуже любить перемагати і ненавидить програвати",— каже Боумен.

Згодом бажання бути першим разом з ідеальною для плавця статурою і наполегливими тренуваннями зробили з Фелпса найтитулованішого чемпіона Олімпійських ігор, єдиного в історії володаря 23 золотих нагород.

Цьогоріч на своїй п'ятій Олімпіаді в бразильському Ріо‑де-Жанейро 31‑річний Фелпс завоював п'ять золотих і одну срібну медаль. Він у 13‑й раз переміг на індивідуальній олімпійській дистанції і таким чином побив рекорд двотисячолітньої давності, встановлений легкоатлетом Леонідом Родоським, володарем 12 золотих олімпійських нагород, за півтори сотні років до нашої ери. Тепер же в статусі 28‑кратного призера Олімпіади Фелпс має намір завершити свою спортивну кар'єру.

Після того як 14 серпня у фіналі останнього змагання з плавання — комбінованої естафети на 400 м — збірна США встановила олімпійський рекорд, Фелпс з неприхованим задоволенням заявив: "Це була вишенька на верхівці торта, як я і хотів".

Причини безпрецедентного успіху олімпійця експерти бачать в поєднанні цілого комплексу його природних даних і зовнішніх чинників, включаючи методику американської школи виховання плавців, а також особливий, характерний для США дух суперництва. “У нього ідеальне тіло для цієї дисципліни: довгий тулуб, короткі ноги, великі руки. А ще — відмінний тренер протягом тривалого часу",— перераховує переваги спортсмена Скотт Колбі, консультант національного керівного органу у справах спортивного плавання USA Swimming, який має 33‑річний тренерський стаж.

Додатково до всього Фелпс — надзвичайно талановитий плавець, зауважує Джон Берден, у минулому спортсмен і тренер, а нині — доцент факультету кінезіології та досліджень охорони здоров'я канадського Університету Реджайни. "У нього є те, що тренери з плавання називають природним почуттям води",— констатує Берден.

На свою першу Олімпіаду Фелпс вирушив у 15 років. На літніх іграх у Сіднеї він був наймолодшим спортсменом в команді американських плавців. На 200‑метровій дистанції батерфляєм він фінішував п'ятим, залишивши позаду трьох 20‑річних спортсменів. “Це було добре, я став п'ятим... Але я не хотів цього. Я хотів більшого",— пізніше розповідав Фелпс.

У результаті напружені тренування з Боуменом, який не робив перерви в графіку свого вихованця ні в день його народження, ні на Різдво, допомогли Фелпсу голосно заявити про себе на наступних Олімпійських іграх в Афінах. Тоді 19‑річний Фелпс виграв вісім медалей — шість золотих і дві бронзові, встановивши три олімпійських і один світовий рекорд.

Ще більш переможною стала для американця Олімпіада 2008 року в Пекіні. Тоді Фелпс виграв всі дистанції, на яких стартував, і завоював вісім золотих нагород, що зробило його 14‑кратним олімпійським чемпіоном. Своїм результатом він побив рекорд свого співвітчизника Марка Спітца. 1972 року цей американський плавець став першим спортсменом, який завоював сім золотих медалей на одній Олімпіаді.

Коли новиною про цю подію зарясніли сторінки міжнародних видань, Фелпс наголосив: "Я зробив це не для того, щоб стати другим Марком Спітцем, а для того, щоб стати першим Майклом Фелпсом... Я мріяв зробити те, чого раніше не робив ніхто".

У 2009 році Фелпс, який отримав прізвисько Балтиморська Куля, перебував на піку своєї слави і продовжував тріумфальний хід п'єдесталами світових чемпіонатів. Однак зірковість утнула з ним злий жарт: за три роки до Олімпіади в Лондоні один з британських таблоїдів опублікував фото, на якому плавець був зображений зі скляною трубкою для куріння марихуани.

Це стало серйозним ударом по репутації Фелпса. Втім, після публічних вибачень і тримісячної дискваліфікації, 24‑річний спортсмен по‑своєму засвоїв урок: він значно звузив коло людей, яким довіряв, але не розпрощався з шкідливими захопленнями. За словами Боумена, його вихованець часом просто зникав, замінюючи тренування вечірками й алкоголем. Додзвонитися йому не міг не тільки тренер, але навіть мати.

"Я просто відштовхував від себе людей",— зізнавався потім Фелпс.

Тоді ж олімпієць вперше задумався про те, щоб покинути спорт. Однак зробити це йому перешкодили спонсорські контракти: деякі з них у Фелпса з Боуменом були спільними.

"Ми створили монстра, і після Пекіна він був занадто великий, щоб провалитися; ми повинні були зробити що завгодно, щоб він продовжував шлях",— згадує підготовку до лондонської Олімпіади Боумен.

На змаганнях 2012 року в столиці Великої Британії американський плавець довів свою колекцію олімпійських нагород до 22, завоювавши чотири золоті та дві срібні медалі. Це зробило його абсолютним рекордсменом за кількістю нагород у новітній історії Олімпійських ігор, на чому Фелпс вирішив поставити крапку — і заявив про закінчення своєї кар'єри. Тоді 27‑річний спортсмен був розгублений і не розумів, що робити зі своїм життям, в якому до цього моменту не було нічого, окрім плавання.

Знадобилося більше року, щоб Фелпс усвідомив: спорт йому, як і раніше, необхідний, і нової метою мають стати перемоги на Олімпіаді в Ріо. Восени 2013‑го Боумен розробив для неї план підготовки, і за кілька місяців плавець вже тренувався. Тоді ж він відновив стосунки зі своєю нинішньою нареченою — володаркою титулу Міс Каліфорнія-2009 Ніколь Джонсон.

Однак попереду на Фелпса чекала драма, яка стала поворотним моментом у його долі. Наприкінці вересня 2014‑го, неабияк хильнувши в одному з балтиморських казино, він сів за кермо свого Range Rover. Поліція зупинила автомобіль спортсмена, коли той вдвічі перевищував допустиму швидкість. Це був другий у житті Фелпса арешт за водіння в нетверезому вигляді. Після інциденту його на півроку відсторонили від змагань. Тоді плавець на кілька діб закрився в своєму будинку.

"У якийсь момент мені здалося, що це кінець мого життя; ось уже вдруге я все зіпсував",— згадує спортсмен. Вибратися з депресії йому допоміг друг, американський футболіст Рей Льюїс. За його рекомендацією Фелпс поїхав у реабілітаційний центр в Арізоні, де півтора місяця розбирався в собі, намагаючись здолати внутрішніх демонів.

Сюди на сімейний вікенд разом з матір'ю і двома старшими сестрами Фелпс запросив батька, на якого давно ображався. Примирення з ним підтримало олімпійського чемпіона. “Відновити дружбу з батьком — це те, чого я завжди хотів,— поділився з пресою спортсмен.— Ми починаємо з чистого аркуша".

Відверта розмова з батьком стала особливо значущою для Фелпса напередодні створення власної сім'ї. В листопаді після повернення з реабілітаційного центру він відновив підготовку до Олімпіади, а ще за три місяці заручився із Джонсон. У травні 2016‑го у пари народився первісток Бумер.

Під час підготовки до Олімпіади в Ріо Фелпс заявив: він більше не прагне поповнення своєї колекції нагород і рекордів. Плавець має іншу мету — зробити все, щоб покинути спорт без жодного жалю про недостатні тренування та неналежну поведінку, тінь від яких лягла на його спортивну біографію до і після Ігор у Лондоні.

"Я не хочу прожити залишок життя з якимось жалем",— зізнався він.

У Ріо Фелпс домігся свого: завоював золото в п'яти з шести дисциплін, поступившись першим місцем лише одного разу. На дистанції 100 м батерфляєм першим торкнувся бортика його давній фанат — 21‑річний спортсмен із Сінгапуру Джозеф Скулінг. Фелпс прийшов другим, і цей результат став третім випадком в його олімпійської кар'єрі, коли американець поступився супернику в індивідуальному змаганні.

“Любов до викликів і бажання досягати успіху — головний чинник [перемог Фелпса]",— згадує слова його тренера Боумена американський експерт Колбі. Напружено тренуючись, спортсмен довгі роки розвивав свій природний потенціал, даний йому у вигляді худого гнучкого тіла, великого об'єму легень і фізичної витривалості.

"Така статура дає йому значну перевагу в силі, з якою він, як стріла, пронизує воду",— зауважує Берден.

Крім високопрофесійного тренера, який допоміг розкритися потенціалу Фелпса, в його досягненнях свою роль зіграли і психологічні чинники, що дозволили йому долати біль заради перемоги, упевнений доктор Рід Гаврилюк, директор дослідницької та консалтингової компанії Swimming Technology Research у Флориді.

“У Фелпса класичний менталітет американського спортсмена,— ділиться своїм спостереженням із НВ Олександр Мащенко, головний редактор українського телеканалу Xsport.— Американці — нація чесної внутрішньої конкуренції, яка стає рушієм їхнього життя і допомагає досягати успіху".

Тепер накопичені олімпійським суперчемпіоном знання та досвід стануть у пригоді наступним поколінням американських плавців, тренувати яких після закінчення власної кар'єри зможе Фелпс. За даними Колбі з USA Swimming, зірковий плавець вже сьогодні планує зайнятися тренерською роботою в Університеті Аризони разом зі своїм наставником Боуменом.

Також він зможе більше займатися власним бізнесом: у Фелпса є лінія товарів для плавання під брендом MP, який він запустив разом з Боуменом у квітні 2015 року у співпраці з італійським виробником Aqua Sphere.

Хоча Гаврилюк з Swimming Technology Research стверджує, що Олімпіада-2016 може і не стати для Фелпса останньої. Про ймовірність того, що титулований плавець вдруге передумає залишати великий спорт, каже і Мащенко.