Д'Артаньян XXI століття

Франція володіє найпотужнішою і боєздатною армією в Європі. На її озброєнні — ядерні боєголовки, чого немає ні в кого в західноєвропейській частині континенту. Еммануель Макрон не проти скористатися цією перевагою

Олександр Пасховер

4 липня президент Франції Еммануель Макрон спустився з небес на воду. Точніше, на атомний підводний човен Ле Террібль. Глава французької держави опублікував у Твіттері фотографію свого десантування з вертольота. На підводному човні, куди спустився Макрон, він взяв участь в навчаннях, що імітують пуск ядерної ракети. Тим самим президент продемонстрував ступінь зацікавленості французів вивести і без того найпотужнішу армію континенту на новий рівень і переорієнтувати її на нові завдання, які в останні роки поставили перед цивілізованим світом варварські режими.

Макрон вже натякнув, кого він має на увазі, згадавши під час свого виступу 3 липня перед Національними зборами і сенатом про події на сході України, в Сирії і на Малі.

Юрій Гусєв, заступник міністра оборони України в 2015-2016 роках, вважає, що нинішній президент Франції готується переписати так звану Білу книгу з питань оборони і національної безпеки Франції. Переписувати цю працю для французів не в новинку. Вони це робили вже як мінімум чотири рази: вперше в 1972-му, вдруге в 1994-му, потім у 2008-му, і остання редакція була в квітні 2013-го. Вона розставила пріоритети розвитку збройних сил на період 2014-2025 років, передбачаючи дати бій тероризму, що розгулявся, як всередині країни, так і за кордоном.

Але в 2014-му світ змінився. "Ті виклики, які з'явилися на європейському континенті в 2014 році, застали зненацька всі країни Великої сімки, — каже Гусев. — А ось восьма країна [Росія] якраз готувалася до цього".

Макрон, схоже, один з небагатьох світових лідерів G-7, хто поставився до факту нової континентальної загрози надзвичайно серйозно. "Багатополярна система стала більш крихкою як ніколи, — зазначив він під час виступу в парламенті Франціі. — У найближчі роки на нашу армію чекає оновлення стратегічного і тактичного характеру". Франція хоче миру. Але змушена готуватися до війни.

В кінці червня в Парижі відбулася зустріч президентів України і Франції Петра Порошенка і Еммануеля Макрона. Тут французький президент продемонстрував, що з геополітики у нього тверда п'ятірка. "Ми не визнаємо незаконну анексію Криму, — заявив він. — Ми знаємо, хто розв'язав війну". Давно світові лідери не застосовували слово війна до подій на європейському континенті. Але з 2014-го, рівно до сторіччя з початку Першої світової, війна знову актуальніша за мир. Макрон — один з небагатьох, хто публічно називає "винуватця торжества" агресором.

І все ж його першочергова турбота — не про національну безпеки України, оскільки її безпека — це головний біль Києва. Париж же турбує національна безпека континенту, на якому Франція утримує найбільшу армію Європи. Тут Франція №1 за рівнем щорічних витрат на озброєння. В 2016-му на ці цілі витрачено € 48,9 млрд (Велика Британія - €42,4 млрд, Німеччина - €36,1 млрд, Італія - €24,5 млрд, Іспанія - € 13,1 млрд).

Військовий експерт, редактор журналу Defense Express Сергій Згурець нагадує НВ, що французи — єдині, хто на західноєвропейській частини континенту володіє ядерною зброєю. "Франція робить ставку на свої сили, прикриваючись ядерним щитом", — зазначає Згурець.

Колишній заступник міністра оборони України вивчає військову політику, і він упевнений, що Париж і зараз прагне грати в Європі першу скрипку. Причому після виходу Великої Британії з Євросоюзу французам, так би мовити, сам Макрон велів перехопити лідерство в Співдружності. А раз так, то горезвісна Біла книга буде переосмислена, переписана і перевидана. Щоб зрозуміти, як зміниться її зміст і кому в ній відведена роль цілі, а кому — союзника, важливо згадати короткий зміст попередніх серій.

Біла книга вперше з'явилася на світ в 1972 році. Тоді вона лише оцінювала свої реальні військові можливості. У 1990-х, коли в зв'язку з розпадом СРСР закінчилася холодна війна, Франція в особі її президента Франсуа Міттерана знову сіла за перегляд військової справи. У 1994-му була підготовлена нова редакція Білої книги. Париж вирішив відмовитися від сухопутної компоненти ядерної зброї, наростити аеромобільні можливості, щоб за необхідності забезпечити перекидання підрозділів швидкого реагування в віддалені куточки планети. З 1996 року армія перейшла на контрактну основу.

Через 14 років і в цей екземпляр Білої книги довелося внести зміни. За них уже відповідав Ніколя Саркозі. У той час в світі виникли нетрадиційні загрози, які потребували від Парижа перегляду ролі своїх збройних сил в майбутньому. У новій Білій книзі було звернуто увагу на такі небезпеки, як кібератаки, епідемії, кліматичні катастрофи і т. д. Французи були зобов'язані включитися в боротьбу з міжнародною терористичною мережею як всередині Франції і країнах французької Африки, так і за кордоном.

Для цього були переоснащені сухопутні сили, в війська надійшли транспортні вертольоти, безпілотники, індивідуальні бойові комплекти, орієнтовані на інтеграцію солдатів в цифрову систему управління боєм. Комплект обмундирування включав шолом з міні-монітором, уніформу з бронежилетом, набір електронного обладнання, зброю та батареї. Реформа передбачала підвищення мобільності оперативних сил. У тій Білій книзі були позначені кризові райони від Атлантики до Індійського океану, Західне узбережжя Африки, регіон Антильських островів-Гвіани.

У Білій книзі-2013 часів президентства Франсуа Олланда акцент, на думку Гусєва, був зроблений на проведення інформаційно-психологічних спецоперацій, залучення місцевого населення в підтримку тих чи інших інтервенцій.

Згурець згадує, що на паризькій виставці озброєння Eurosatry 2016 французи продемонстрували нові типи мобільних бригад. "Ці бригади здатні вирішувати військові завдання, — говорить експерт А також завдання, пов'язані з тим, що ми зараз називаємо гібридною війною".

Але все це добре працює в умовах локальних конфліктів проти типу військ, іменованих останнім часом "нас там немає". Новий погляд Макрона на старий світ показує, що Франція готова до всього — аж до відбиття повномасштабного вторгнення. Однак навряд чи хтось захоче помірятися силою з цією у військовому сенсі наддержавою. Проте Париж готовий дати відповідь і тим, хто вирішить випробувати на міцність союзні держави.

"Розглядається можливість континентальної війни в Європі, чого не було з часів Другої світової, — каже Гусев. — Це означає, що будуть переглянуті і кількісні, і якісні характеристики збройних сил Франції".

Франція посилює свої позиції на континенті, особливо після виходу з ЄС Великої Британії, і вважає, що в стані вести самостійну військову політику.

"Наявність ядерного щита і раніше дозволяло їм діяти самостійно", — зазначає Згурець. Під самостійністю мається на увазі той факт, що в 1966 році Франція залишила НАТО і відновила членство зовсім недавно — в 2009-му. На думку Гусєва, французи завжди хотіли вести свою власну гру на європейському континенті. І, здається, Макрон зрушив країну в цьому напрямку. Як же інакше розуміти його заяву, зроблену в кінці нинішнього червня: сприяння французької армії вторгненню міжнародної коаліції до Лівії в 2011 році, коли впав режим Муаммара Каддафі, було помилкою. "Зі мною прийде кінець цій формі неоконсерватизму, яку імпортували до Франції десять років тому, — пообіцяв Макрон.— Демократію не можна привнести зовні, не залучаючи народи".