Що ви думаєте про справу Насірова?

НВ з'ясував у співвітчизників, які емоції у них викликає історія із затриманням голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова

Мені, власне, Насіров як конкретний персонаж взагалі не цікавий. Я подивився сюжети — жалюгідне і бридке видовище. Незалежно від істини. Настрою "врагу не сдается наш гордый Варяг" не виникає.

Для мене цікавіший цей кейс як тест, лакмус: у нас все‑таки відбуваються зміни чи, на жаль, ні?

Максим Лазебник,
виконавчий директор Всеукраїнської рекламної коаліції

Затримання Насірова — ще один привід порадіти і відзначити, що певні зміни в країні відбуваються. Водночас суд на Насіровим чітко показав крайню потребу створення антикорупційних судів, без яких будь-які зусилля новостворених відомств будуть марні.

Сергій Фурса,
спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

Ще рано робити висновки. Країна переживає час крайнього лицемірства.

Єфрем Лукацький,
фоторепортер, фіналіст Пулітцерівської премії

Справа Насірова — найсерйозніший тест влади з часів Майдану. Це відповідь на питання: є в країні система права чи ні?

Анатолій Амелін,
засновник аналітичного центру Amelin Strategy

Є такий старий анекдот.

— Чому посадили Мавроді?

— Не поділився.

— А чому тоді випустили?

— Поділився.

Ось і вся ціна метушні навколо Насірова.

Олена Білозерська,
боєць Української добровольчої армії, блогер

У мене складається враження, що, по‑перше, ми, українці, не готові жити в правовій державі, якщо дозволяємо так до себе ставитися. А по‑друге, для мене [те, що відбувається] — це символ відсутності верховенства права і кінець правосуддя в Україні.

Семен Глузман,
президент Асоціації психіатрів України, правозахисник і дисидент

Це дуже позитивний і максимально корисний крок. Адже цей спектакль з лежанням на ношах нагадує і про візок на сцені Майдану, і про візок у Віденському суді, і хороший сигнал тому, хто наступний має покататися на інвалідному візку. Думаю, що все позитивне, що мало статися, вже сталося.

Далі підуть нудні процедури: суди, розслідування, кому це потрібно, кому не потрібно. Це потрібно всім. І те, що вибрали для цієї місії саме податківця. А вже хто і навіщо вибрав — не має ані найменшого значення. Головне, щоб такий от відверто корупційний чиновник покатався на візку перед камерами всієї планети. Це і є їхнє реальне місце.

Я, звісно, розумію, що зараз в країні порушаться фінансові потоки, що зараз це все може відбитися на гривні. Але берегти гривню за допомогою таких ось Насірових — краще вже долар по 50 грн, але щоб припинили брехати. Адже Майдан був за те, щоб не брехали. А тут нам людина у гротескній і комічній формі показує найвищий прояв всієї гидоти, через яку були всі Майдани.

Олег Тістол,
художник

НАБУ вчинило дуже необачно. Готувати обвинувачення, працювати з купою нардепів і допустити витік інформації, після чого Насіров побіг лягати в лікарню. Припертися в цю лікарню вночі, напередодні вихідних, і домагатися вручення підозри, при цьому обмежуючи себе строками, які абсолютно незручні НАБУ, але зіграли на руку захисту.

Далі почалося найбезглуздіше. Адже ті, хто блокував суд і як вони це реалізували, дозволило зробити так, щоб адвокати Насірова могли хоч зараз звертатися в Європейський суд з прав людини з тим, що відбувся жорсткий тиск на суд. А ще участь в акції принаймні двох депутатів з президентської фракції та їхні публічні заклики до притягнення до відповідальності голови суду також дають можливість адвокатам Насірова порушувати питання про неможливість реалізації права на чесний суд.

Досягти такого можна було, або якщо бути повним ідіотом, або провокатором, або піддавшись на гучні заклики вулиці, за якими можуть стояти все ті ж адвокати Насірова. Тому що все, що сталося, — неймовірно на його користь. І я боюся, що після цього засудити Насірова, можливо, і реально, але остаточно ввести вирок в дію буде дуже складно.

Тарас Чорновіл,
політик

Мені здається, що у вищого керівництва країни якесь роздвоєння. З одного боку, абсолютно очевидні всі ті нечисті і нечесні справи, які відбуваються під захистом, а можливо, і з ініціативи цього керівництва. А з іншого боку, риторика цього самого керівництва показує, наскільки воно відірване від реальності. І це навіть не якийсь обман або хитрість, а якась шизоїдність. Адже все це подається так, ніби ніхто нічого не знає, не думає і не бачить.

Крім того, мені шкода, що, мабуть, поки немає тієї горезвісної політичної волі, щоб зробити Україну великою державою. І як на мене, це такий "проїзд" шансу тих, у кого дійсно були всі можливості зробити країну хоч трохи більш великою. Але, мабуть, про це поки не йдейться.

Тарас Прохасько,
письменник

Це подвійні стандарти. Чому коли [восени 2014‑го] в суд над [екс-командиром спецпідрозділу Беркут] Дмитром Садовником прийшли кілька беркутівців — це назвали тиском на суд. А коли [депутат від Блоку Петра Порошенка] Мустафа Найєм стоїть в кадрі над суддею — це не тиск на суд. Що ж ви суд над Садовником так не блокували, щоб він не втік?

Ось зараз про Насірова по всіх телеканалах і соцмережах “Посадити! Посадити!". Слухайте, у нас що, презумпція невинуватості вже скасована? За якою статтею його посадити?

З людьми треба розмовляти, треба щось пояснювати. Я хочу бачити Петра Порошенка у прямому ефірі, який розмовляє особисто зі мною, з громадянкою України. Що відбувається, Петре Олексійовичу? Поясніть, будь ласка.

Ірина Медушевська,
блогер

Це, ймовірно, перше затримання, яке породило велику кількість жартів, сарказму, анекдотів, фотожаб і мемів. З іншого боку, птахів такого високого польоту з числа нинішньої влади ще начебто і не затримували.

Мене не полишало відчуття театральності. Коли сценарій написаний погано, а актори за рахунок своєї гри намагаються його витягнути, щоб хоч якось утримати увагу глядачів. А глядачі відверто сміються і точно знають, чим все закінчиться.

Єдине, що варто визнати, — це професіоналізм адвокатів. Вони можуть сто тисяч разів не подобатися, але свою роботу роблять. На відміну від багатьох інших, у тому числі і причетних до організації цього шоу.

Ну і нікого вже не цікавить сам процес, закони, справедливе правосуддя. Народ хоче посадок і жорстких покарань. І це можна зрозуміти.

Зоя Казанжі,
консультант з комунікацій проекту The Communications Reform Group

Справа Насірова — важливий маркер готовності влади боротися з корупцією. Причому на найвищому рівні. НАБУ і САП створювалися президентом і Верховною радою саме для того, щоб запустити повністю незалежний орган у цій сфері.

Прокурор Назар Холодницький зібрав переконливу доказову базу, але, на жаль, через поспіх і непідготовленість слідчих НАБУ у адвокатів Насірова з'явилися процесуальні зачіпки, щоб розвалити всю справу.

Але в будь-якому разі переслідування за корупцію чиновника такого рівня — важливий і позитивний сигнал суспільству.

Тарас Березовець,
політконсультант, президент Фонду національних стратегій