Британець відправився до Чорнобиля, де зустрівся з 92-річною бабусею і її сином. Вони випили з ним горілки і пригостили оладками — відео
Британець Бенджамен Річ пішов досліджувати Чорнобильську зону відчуження, де зустрів місцевих жителів — 92-річну бабусю та її сина. Вони запропонували йому погостювати, а він дізнався у них про життя в Зоні.
Бенджамен веде свій канал на Youtube Bald and Bankrupt, де показує свої бюджетні подорожі. Однією з таких стала поїздка в білоруську частину Чорнобильської зони.
Варто відзначити, що відео було опубліковано в березні 2019 року, але зараз знову стало активно згадуватися в публікаціях багатьох ЗМІ, а тому ми вирішили розповісти про незвичайну поїздку британця в Зону.
На початку відео житель одного з навколишніх селищ висадив його недалеко від Чорнобиля, після чого Бен поліз в Зону. Спочатку він просто блукав околицями, натрапляючи на покинуті будинки. Під час своїх блукань блогер розповів, що йому страшно чіпати будь-яку річ, бо йому здається, що все може впасти від одного дотику.
Пізніше він поліз у ліс, де знайшов занедбаний цвинтар, огороджений попереджувальними знаками про радіацію.
Там же він знайшов радянську консевную банку.
Вийшовши з лісу назад в селище він потрапив на житловий будинок, в якому живе Ігор — один з останніх мешканців Зони, який прожив там все своє життя: «На цьому моя подорож закінчилася», — жартує Бен.
Він запропонував Ігорю випити.
«У тебе є? Так звичайно, я, б***ь помираю тут», — відповів чоловік і запросив Бена в будинок.
Також Бен познайомився з мамою Ігоря — 92-річною бабусею, яка теж все життя провела в цьому будинку. У неї 10 дітей — троє з них загинули, шестеро поїхали, а з нею залишився тільки Ігор.
Чоловік розповів, що вони дізналися про аварію на ЧАЕС лише через три дні. Кілька років вони отримували доплати від держави за те, що жили в зараженому будинку, але потім влада нібито прийшла, заміряла, що будинок «Чистий» і доплати пропали.
Після цього Ігор з мамою пригостили Бена оладками зі сметаною — йому сподобалося.
Повне відео дивіться нижче.
