Ярослав Грубич пригадав у соцмережах день, коли отримав важке поранення і втратив руку. Він зізнався, що іноді все згадує і прокручує в деталях події. І показав своє повідомлення сестрі після операції, коли лікарям довелося ампутувати йому руку після важкого поранення.

«Прокручую по деталях. Прильот… загиблих побратимів, перші крики „я 300“, кров, шум після контузії і звисаючу руку на плечі, без кістки з мʼязами і перебитими артеріями. Памʼятаю все. Дивлюсь на пацанів в лікарні, що поряд. Зустрічаємось разом в кавʼярні, в спортзалі чи просто в парку. Хто без рук, без ніг, без інших частин тіла. З пораненнями голови, тулуба, тазу, ніг, очей… але життя є. Звісно, воно тепер не таке, як у середньостатистичної людини, але воно є. Комусь доля дає, у когось віднімає. Хтось загинув і нічого не відчуває, а хтось вижив і йде далі з відчуттям втрати і болю», — написав Грубич.

Він також поділився висновком, що тільки він сам відповідальний за те, щоб стати сильнішим. І найважливішим в цьому є налаштування жити, попри все пережите.

«Заради памʼяті про тих, кого з нами більше нема і з надією про майбутнє. Бо життя — це і є наше краще сьогодні. Тому боремось. Вже почали. Нас не зламати», — написав він.

Він додав, що його рідні пережили жах, проте він не дав їм впасти у відчай.