Гарна і погана новина

Р оль мінських угод у 2019 році залишиться важливою. Хоча проведені Росією так звані вибори в "народних республіках" безпосередньо порушують ці угоди, їх головний сенс залишається непорушним. Мінськ-2 юридично залучає Німеччину і Францію хоча б у формальне спостереження за діями РФ в Україні. Водночас головною реальною противагою російській агресії щодо України у 2019-му залишатимуться американські санкції проти російських компаній, бізнесменів і низки чиновників. А от імпічмент президенту Трампу (ймовірність такого сценарію невелика, але зберігається) ризикує стати поганою новиною для України: Путін може скористатися тимчасовим міжвладдям у Штатах.

Проте стратегічно Путін своєю політикою продовжує відігравати важливу роль у становленні повноцінної української державності. Відштовхуючись від такої, імперської Росії, Україна отримує шанс вибудувати власну ідентичність і державність на саме протилежних путінським принципах. Нічого необоротно катастрофічного в українсько-російських відносинах немає. Але змінити їх на краще можливо лише після зміни влади в Росії.