Георгій Тарасенко загинув у бою 26 березня, звільняючи від росіян село Мала Рогань під Харковом.

29 березня з добровольцем попрощалися в Іоанно-Богословському храмі в Харкові, наступного дня його відспівували в Іллінській церкві, родинній усипальниці гетьмана Богдана Хмельницького.

У Суботові на Черкащині місцеві мешканці зустрічали загиблого бійця на колінах.

«Справжній нащадок козацького роду знайшов свій спокій на старовинному козацькому цвинтарі поблизу Мотриного монастиря, де холодноярські повстанці під гаслом „Воля України або смерть“ боролися з більшовицькою чумою. Там тепер лежить найкращий син українського народу — Георгій Тарасенко», — йдеться в некролозі, опублікованому на сторінках «Фрайкору» в соціальних мережах 31 березня.

Поховавши Георгія Тарасенка в Холодному Яру, бійці виконали останню волю командира.

Георгію Тарасенку було 25 років, він був єдиною дитиною у сім'ї. З підліткового віку брав участь у націоналістичному русі. Він був активним учасником Революції Гідності, боровся проти «руской весни» та створення «ХНР» у Харкові. 2014 року, коли йому було 17 років, Тарасенко вирушив добровольцем на Донбас, а через три роки — заснував «Фрайкор».

Під його командуванням підрозділ здійснив сім бойових ротацій у зоні АТО/ООС та з перших днів повномасштабного російського вторгнення став на захист Харкова.