Герої каппраці
О сновою сучасної економіки розвинених країн є малий і середній бізнес. Там він формує більшу частину національного ВВП. Наприклад, у Польщі — 54%, Естонії — 76%, Латвії — 70%, Данії — 59% і т. д. В Україні заледве дотягуємо до 15%. З огляду на ці пропорції сусідніх здорових економік, ми і заявили рік тому, що країні потрібні підприємці. Їх потрібно плекати. І тут потрібні зусилля всього суспільства.
Йдеться, крім усього іншого, про світогляд. Він формується на вихованні та освіті. Згадайте наших літературних героїв зі шкільної програми. Вони всі бунтарі та революціонери, народні месники. А антигерої якраз підприємці — кулаки, землевласники, цукрозаводчики.
Річ не в тому, щоб переписувати, переінакшувати українську літературу. Вона прекрасна і самодостатня, але значною мірою призначена для свого часу. В національній, світовій літературі, у наших класиків і сучасників можна знайти чимало прикладів, які відображають дух нового часу.
По-друге, регуляторне середовище та інвестиції. Тут Україна суттєво просунулася в міжнародних рейтингах, але не так високо, щоб зітхнути з полегшенням.
Наприклад, вільний ринок землі, який от уже 17 років ховається в тіні мораторіїв. До того ж у тіні в усіх неприємних сенсах цього слова. Вільний ринок ріллі, якою вона є в усьому світі, зберігає великі нерозкриті резерви і нові можливості для інвестицій і відкритої конкурентної боротьби. В цьому ж контексті необхідно демонополізувати і сформувати ринок газу, електроенергії та комунальних послуг. По-третє, це, звісно ж, захист прав власності і справедливе правосуддя, сюди ж відноситься боротьба з корупцією та рейдерством.
По-четверте, це дороги й інфраструктура. Інвестор до нас приїде тільки хорошою, а не дорогою з вибоїнами. Все перераховане в роботі. Головна вимога — швидкість впровадження і переосмислення. Але ось одна зі свіжих загроз, здатна поставити і так уповільнений розвиток на хворобливу паузу. Весною 2019-го країна обирає президента, восени — парламент. За голоси виборців уже розпочата велика словесна бійка.
Популісти струшують пил зі старих гасел соціалізму, і з ними обіцяють процвітання всім "вже сьогодні". Якраз у річницю Революції гідності хочу нагадати всім: панове, ми це вже проходили. Закінчилося погано для всіх. І для тих, кому обіцяли, і для тих, хто обіцяв відібрати і поділити. В країні із загнаним у кут капіталізмом малих і великих форм процвітання неможливе незалежно від кольору прапору переможця.
