Час діяти

У тримати потепління на рівні нижче 1,5°C — мета амбітна, але реальна, наголошують автори доповіді IPCC. Для цього людству слід попрощатися із промисловими об'єктами і транспортом, що працюють на викопному паливі, і до середини століття отримувати 85% усієї електроенергії з поновлюваних джерел. Водночас викиди вуглекислого газу за найближчі 12 років необхідно скоротити на 45%, а до середини століття звести до нуля.

Дослідники клімату закликають уряди і бізнес використовувати енергію сонця, вітру і біопаливо, інвестувати у енергоефективність і екологічно дружні виробництва, а звичайних громадян — встановлювати у своїх будинках сонячні батареї, економити енергію і воду, пересісти на громадський транспорт або електромобіль, їсти менше м'яса і відмовитися від надмірного споживання.

"Зараз дії кожного на вагу золота", — наголошує Краківська.

До того ж наскільки активним буде людство у стримуванні глобального потепління, багато в чому залежить від великих економік та їхніх лідерів, переконаний Джонстон. Показати приклад мають США та Австралія, каже він.

"Якщо лідери країн — великих виробників викидів СО2 не погодяться їх скоротити, втримати глобальне потепління на рівні 1,5 °C до 2030 року буде неможливо", — констатує Джонстон.

Не випадково доповідь IPCC побачила світ напередодні кліматичної конференції ООН, яка відбудеться на початку грудня у польському Катовіце. Своєю науковою працею дослідники розраховують підштовхнути світові уряди до рішучих заходів задля глобального захисту клімату. Деякі країни вже зробили перші кроки назустріч чистій екології, але й вони періодично ухвалюють рішення, які суперечать принципам Паризької угоди, зазначають оглядачі.

Клімат змінюється усе швидше
Світлана Краківська,
в. о. завідувача лабораторією прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту

Так, Велика Британія зобов'язалася до 2025 року закрити всі свої вугільні електростанції, аналогічний крок із кінцевим терміном у 2030-му анонсувала Канада, а Німеччина здійснює перші заходи із заборони автомобілів із дизельним двигуном. Разом із тим у жовтні 2018-го Сполучене Королівство відновило видобуток газу засуджуваним екологами методом фрекінгу, а німецька влада готується до вирубки лісу Хамбо неподалік Кельна заради розширення вугільного кар'єру. Тоді як американський президент Дональд Трамп і поготів заявив про вихід Сполучених Штатів із Паризької угоди.

Україна, яка також підписала цей документ, декларує мету скоротити викиди парникових газів до 60% у 2030 році щодо показників 1990-го. Однак Акерманн дивиться на подібні заяви зі скепсисом. Річ у тому, що після 1990 року в Україні зупинилися виробництва і стався економічний спад, через що викиди скоротилися більш ніж удвічі.

На думку Краківської, Україна гостро потребує національної кліматичної програми. Тільки тоді на науковій основі можна буде оцінити вразливість для кліматичних змін окремих регіонів, екосистем і населення, а також підрахувати потенційні збитки від викликаних глобальним потеплінням погодних явищ.

Потрібно також підготувати план адаптації до зміни клімату, наголошують фахівці Екодії, додавши до нього інформаційну роботу з населенням, стратегію розвитку зелених зон, політики реагування на екстремальні погодні явища, а також впровадження нових методів зрошення і культивації рослин.

"Люди мають діяти зараз, а не чекати, поки потепління сягне 1,5°C і для більшої частини населення планети буде занадто пізно", — узагальнює головний заклик доповіді IPCC Краківська.