Разом з Іриною Ногою, керівницею програми з питань житла міжнародного благодійного фонду Карітас України

Переглядати мапи воєнних дій стало щоденною рутиною багатьох українців. Серед них і наші колеги. Вони дивляться на від'ємні числа втрачених квадратних кілометрів і зафарбовані червоним ділянки і кажуть, що евакуація посилюється. Змушені виїжджати й десятки тисяч людей старшого віку. Їм найважче: вони втрачають не просто будівлі з адресами, а цілий світ, до якого звикали десятиліттями. Тримаються рідних стін до останнього, адже гадають, що ніде нікому не потрібні.

Аби допомогти їм, наш фонд сформував мережу місць тимчасового проживання (МТП), що є рішенням у відповідь на масову евакуацію населення з місць ведення бойових дій.

Тимчасове, що стало постійним

МТП були розраховані на кілька місяців, максимум — рік. Але багато людей старшого віку перебувають там уже другий-третій рік поспіль. Живуть у кімнатах без індивідуального простору, без приватної кухні, часто із санвузлом спільним або на вулиці. Ми провели низку ремонтних робіт і облаштувань, створивши безбар'єрні та інклюзивні простори в МТП, щоб люди старшого віку та люди з інвалідністю почувалися гідно та безпечно. Однак багато мешканців МТП часто мають інвалідність, хронічні хвороби, тож потребують догляду та спокою. Тимчасове житло не передбачає старіння — а старість не може чекати, поки система «визріє» для рішень.

Пастка прихистку: зниження якості життя

Звісно, є і ті, хто не втратив здатність працювати, хто прагне самостійності, і для них МТП — перехідний етап, а далі - пошук роботи, нове житло, нове життя. Але для людей старшого віку це може бути довгострокова зупинка. І що довше вони там залишаються, то менше шансів на реінтеграцію у повноцінне життя. Вони втрачають самостійність, адже не мають змоги готувати, бути вільними у побуті, замикаються, не відчувають свій простір як свій, навіть якщо знають усіх сусідів на ім'я. Поступово втрачають здатність до самозарадності — і з тим втрачають гідність.

Старість не може чекати, поки система «визріє» для рішень

Люди старшого віку потребують постійної турботи, незалежно від життєвих обставин. І поки змушені жити в умовах тимчасового житла, вони позбавлені ключових елементів гідного життя: особистого простору, стабільності, передбачуваності, соціального включення.

Від тимчасового до сталого: підтримане проживання

Якщо ми визнаємо, що МТП — це не рішення, а пауза, то мусимо шукати вихід. Мова про розвиток системи довготривалого догляду, який може особливо підійти громадам, де проживає значна кількість людей старшого віку з числа внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Законодавство дозволяє перепрофілювати будівлю МТП у надавачів соціальних послуг — підтримане проживання та стаціонарний догляд.

Переваги вагомі:

а) раціональне використання наявної інфраструктури. Багато МТП вже мають облаштовані кімнати для проживання, інклюзивні санвузли, кухні, елементарні умови для побуту. Замість закриття або поступового занепаду будівель, вони можуть бути перепрофільовані в будівлі для надання послуг з догляду (підтриманого проживання та стаціонарного догляду) відповідно до державних стандартів соціальних послуг, затверджених Мінсоцполітики. Такий підхід дозволяє ефективно використовувати наявні ресурси шляхом залучення державних коштів для надання таких послуг;

б) наближення соціальних послуг до людей. Мешканці МТП уже сформували зв’язки з громадою, дізналися, де аптека й поліклініка, ринок і пошта, їм не доведеться знову переїжджати. Стресу менше, психологічний стан краще, якість життя — вища;

в) розвиток соціальних послуг в громадах як альтернатива інституційному догляду. Ця перевага — на підтримку реалізації Національної стратегії деінституціалізації - переходу від великих доглядових інституційних закладів до створення умов для незалежного життя людей з інвалідністю та літніх осіб у громадах;

г) створення робочих місць у соціальній сфері. Такі установи потребують додаткового персоналу — працевлаштування місцевих мешканців сприяє розвитку економік громад, особливо малих, де рівень зайнятості невисокий. Місцевим організаціям мережі Карітас в Коломиї та Надвірній вже вдалося перевести тамтешні МТП у надавачів послуг з догляду. Там проживає близько 16 осіб похилого віку з числа внутрішньо переміщених.

Від тимчасового до сталого: соціальне житло

Створення соціального житла або адаптація соціального житла для людей старшого віку з числа ВПО, а саме спеціалізованих житлових будинків для осіб старшого віку в межах населених пунктів — хороший варіант забезпечення житлом старших людей з числа ВПО на новому місці.

У власному просторі кожній людині затишніше. Він дозволяє зберігати автономність та самоповагу, що вкрай важливо для психоемоційного добробуту, і почуватися не «в тимчасовому таборі», а в гідних та безпечних умовах, у себе вдома, навіть якщо цей дім новий. Надавати соціальний і медичний супровід мешканцям такого житла легше. Інтеграція в громаду — надважлива: серед людей старшого віку з числа ВПО є проактивні, які з радістю могли б застосувати свій досвід і свої таланти, якби їм це запропонували. Оговтавшись після евакуації, вони шукають нових знайомств і нових справ, долучаються до волонтерства тощо.

Фінансування: хто має утримувати людей старшого віку з числа ВПО?

Міжнародні організації (ВООЗ, ООН) визначають гідну старість як невідчужуване право людини. Це поняття розглядається в рамках глобального підходу до старіння, що включає і стратегії активного довголіття, і повагу до людини в похилому віці, і створення суспільств, дружніх до таких людей. Відповідно питання надання доглядових послуг нашим бабусям і дідусям багатовекторне, адже включає відповідальність різних суб'єктів.

Найперше це задача держави. Це і збільшення фінансування через бюджетні програми, і розвиток соціальних послуг загальнонаціонального значення, і створення нових цільових програм, які можуть бути спрямовані саме на житло для ВПО. Фінансування з боку міжнародних донорів є і залишатиметься критично важливим.

Чималу роль відіграють благодійники та ГО. Ми зокрема працюємо як швидке реагування на нагальні потреби осіб, які вимушено переміщуються. Гадаю, роль благодійних фондів зростатиме у міру створення житла, адаптованого до потреб конкретних груп, як от осіб старшого віку, і наданні їм супутніх соціальних послуг. Пам’ятаємо і про приватний сектор, про соціальний бізнес, який міг би інвестувати в будівництво або реконструкцію житла для ВПО.

Місця тимчасового проживання (МТП) — це важливе, але перехідне рішення для людей старшого віку, які через війну втратили своє житло. Вони відіграють критичну роль у перші місяці після евакуації чи переміщення, забезпечуючи базову безпеку, дах над головою та тимчасову підтримку. Але майбутнє вимагає сталих житлових рішень.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут