На мою думку, є кілька проблем з фінансовою грамотністю українців.

По-перше, невеликий відсоток людей ставить собі за мету заощаджувати кошти. І якщо ти не маєш такої звички, то заробляючи більше, починаєш більше витрачати. Часто такі витрати йдуть на непотрібні речі, і ці покупки бувають імпульсивними.

По-друге, немає розуміння, як безпечно заощаджувати. Куди вкладати свої кошти? Тримати в гривні чи в валюті? У банку чи у військових облігаціях? А, може, криптовалюта? Через необізнаність люди часто купуються на рекламу, яка може бути пасткою.

Третя проблема і є цією пасткою. Це — гемблінг. Скільки є випадків, коли люди програвали все, що мали, а потім позичали та програвали позичене? Ця проблема нікуди не зникла, і з цим треба боротися.

Минулого року я довідався про проблему з гемблінгом серед українських військовослужбовців. Проти цього боролися багато активістів, зокрема герой України Павло Петриченко. У березні 2024 року його петиція про обмеження роботи онлайн-казино набрала 25 тисяч підписів менше, ніж за добу. На мою думку, для того, щоби люди менше грали в онлайн-казино, потрібно, щоби вони розуміли, що за цим стоїть і що в казино виграти неможливо.

Як уникати фінансових пасток і не потрапити у різні форми залежності? Ми можемо вирішувати ці проблеми через освіту. Тому нещодавно разом з «Азовом» запустили безкоштовний онлайн-курс із фінансової грамотності для військовослужбовців «Фінансова тактика. Як мудро витрачати та інвестувати свої кошти». Курс є у вільному доступі й буде корисним для всіх, хто замислюється про особисті фінанси та як правильно розпоряджатися грошима.

Витрати — корисні та не дуже

Почнемо з основ: що таке доходи? Для працівника компанії чи неприбуткової організації основним джерелом доходу є заробітна плата. Підприємець може мати прибуток від бізнесу, інвестор — дохід від капіталовкладень.

Зберігати кошти під подушкою — це вже краще, ніж витрачати бездумно

Частину доходів ми витрачаємо — на продукти, побут, транспорт, розваги тощо. Деякі витрати мають миттєвий ефект (обід, пальне, ліки). Інші створюють довгостроковий вплив (як-от купівля холодильника чи меблів). Є й такі, які мають інвестиційний потенціал. Наприклад, абонемент у спортзал або басейн — інвестиція у ваше майбутнє здоров’я. Чи курси іноземної мови для ваших дітей — внесок у їхню конкурентоспроможність через 5−10 років.

Але не всі витрати корисні. Є й шкідливі, і це не лише витрати на шкідливі звички (куріння, алкоголь, азартні ігри), а й на речі, від яких ми стаємо залежними. Наприклад, онлайн-казино, необдумані покупки або постійні кредити на речі не першої потреби.

Як уникнути спонтанних покупок?

Ось кілька простих стратегій, які вам допоможуть:

• Правило 24 годин. Відкладіть рішення на добу. Після паузи бажання часто зникає.
• Години праці. Порахуйте, скільки часу вам потрібно працювати, щоб заробити на цю річ. Це охолоджує емоції.
• Список запланованих покупок. Тримайте перелік речей, які реально вам потрібні. Якщо щось не входить в цей список — не купуйте, або принаймні не одразу.

Дисципліна в заощадженні — це найпростіший і найефективніший шлях до фінансової стабільності.

Куди інвестувати заощаджені гроші?

Аби через кілька років досягнути бажаного фінансового результату, подумайте, у що вже сьогодні ви можете вкласти кошти.

Встановіть для себе чітке правило: першочергово відкладати кошти — ще до того, як починаєте їх витрачати. Навіть невелика сума, відкладена регулярно, здатна з часом утворити капітал.

Тепер подумайте — як перетворити заощадження на інвестиції? Зберігати кошти під подушкою — це вже краще, ніж витрачати бездумно. Але ще краще, коли ці кошти працюють. Тобто коли ви їх інвестуєте.

Один із найпростіших способів інвестування — банківський депозит. Це інструмент з фіксованим доходом, тобто ви відразу знаєте, який відсоток прибутку отримаєте. Наприклад, відкриваючи депозит у гривні під 16% річних, ви розумієте: банк поверне вашу суму плюс 16% за рік. Однак є важливий нюанс — оподаткування. Від цього прибутку потрібно сплатити 18% податку + 5% військового збору.

Один із найнадійніших варіантів інвестування з фіксованим доходом — військові облігації. Переважно, ставки за військовими облігаціями вищі, ніж за банківськими депозитами. І головне — доходи за ними не оподатковуються.

Є інший варіант — активне інвестування, тобто власний малий бізнес. Запустити власну справу непросто. Але якщо у вас є бажання, ідея і трохи рішучості, то цілком реально. В Україні створено багато можливостей саме для військових і ветеранів, які хочуть почати свій бізнес. Ми всі знаємо приклади успішних ветеранських бізнесів: піцерія Veterano Pizza, артплатформа Batart.UA, магазини, кав’ярні, маленькі майстерні. Держава та громадські організації підтримують такі ініціативи — надають гранти, консультації, навчання.

Останній інструмент, про який я хочу згадати у цьому блозі, — інвестиції в криптовалюти. Він популярний, але дуже ризикований: вартість криптовалют може різко зрости, але так само різко впасти. Тож, робіть це лише з тими коштами, які готові втратити. Це має бути невелика сума, якої не шкода.

Є багато інших варіантів інвестування, але хочу звернути вашу увагу на просту річ — можна заробляти менше коштів, але заробляти надійно. Можна дуже ризикувати й мати шанс заробити більше, але водночас є імовірність і втратити багато. Кожен обирає свій шлях.

Читайте також:

Тревіс Бредберрі

Цікавий парадокс. На що варто витрачати гроші, якщо їх не так багато

Мій друг, військовослужбовець Григорій Пристай із «Вовків Да Вінчі» постійно наголошував, що навчання має бути простим та доступним, для того, щоби кожен охочий міг його пройти. Відгуки учасників нашого онлайн-курсу підтверджують, що так і вийшло: «Для новачків — це чудово, поки що не знаходив більш доступного курсу, який адаптований під наші реалії», — говорить один з учасників після завершення.

Військовим важко знайти час дивитися (кілька)годинні лекції. Особливо з фінансів. Спочатку ми хотіли, аби сумарна довжина всіх лекцій була 30 хвилин, але вийшло трохи більше. В цьому курсі за одну годину можна пройти реєстрацію, прослухати лекції та ще й заповнити опитники.

Моя мрія — щоб українці були заможними. Це один із кроків на шляху до нашої перемоги. Митрополит Андрей Шептицький, який був одним із найбільших інноваторів свого часу і пережив дві світові війни, наголошував: «Нехай будучі покоління візьмуть в свої руки торгівлю і промисел, бо слабою є суспільність, що свого промислу не має, слабою є суспільність, в котрій торгують чужинці. Лиш та суспільність багата і сильна, в котрій всі, або майже всі, відповідно до свого положення, суть заможні».

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут