Попри повномасштабну війну, український балет переживає справжнє відродження і впевнено заявляє про себе на світовій сцені. Нові прем'єри, міжнародні гастролі, участь у фестивалях та відзначення престижними нагородами — усе це доводить, що українські артисти не лише зберігають традиції, а й змінюють сучасний балет.

Тільки за останній рік відбулося чимало гучних премʼєр. Так, Національний балет України презентував Снігову королеву в Парижі та виступив у Kennedy Center у Вашингтоні з програмою Nadiya Ukraine, а Ukrainian International Ballet представив сучасний культурний проєкт INdependent24.

Наші митці створюють нову балетну естетику, продовжуючи місію попередніх поколінь — українських артистів, хореографів, художників із костюмів, які не лише зберігали та примножували національну балетну спадщину, а й збагачували своїм талантом і досвідом світове мистецтво. Що важливо знати про легенд українського балету та справжніх реформаторів, без яких сучасний світовий балет був би зовсім іншим?

Серж Лифар. «Бог танцю» та «добрий геній балету»

Сергій (Серж) Лифар (1905−1986) народився в передмісті Києва, а у 18 років емігрував до Парижу, де швидко став провідним солістом та хореографом. У 1929, у віці всього 24 років, він очолив балетну трупу Паризької опери — найпрестижнішого театру Франції. За 26 років роботи в Парижі Лифар оновив репертуар і техніку трупи Grand Opéra, що повернуло французькому балету статус провідного у світі.

Крім того, Лифар створив власну Академію танцю при Grand Opéra. Він запровадив напрям неокласицизму в балеті, дав артистам-чоловікам головні ролі у балетних виставах і виховав низку світових зірок.

Вплив Сержа Лифаря на світовий балет був багатоаспектним. Завдяки Лифарю балет став не просто розвагою для еліти, а діалогом з часом, глибоким мистецтвом, що осмислює сучасність.

Варвара Каринська. Дизайнерка, яка одягнула сучасний балет

Варвара Каринська (1886−1983) — харківʼянка, яка стала всесвітньо визнаною дизайнеркою театральних костюмів і назавжди вписала своє імʼя в історію світового балету.

Ніжинська вивела танець із площини декоративності в простір ідеї

Втікаючи від радянської влади, Каринська емігрувала спочатку до Європи, а згодом до США, де побудувала блискучу карʼєру. На запрошення Джорджа Баланчина, засновника трупи New York City Ballet і творця американського балету, Каринська створила сотні балетних сценічних костюмів. Її інновація — багатошарова балетна пачка Powder Puff Tutu, яка не лише ефектно виглядала, а й дозволяла танцівницям рухатися легше й вільніше. Крім того, Каринська багато працювала над створенням костюмів та культових образів для артистів голлівудського кіно та Бродвею. За свою роботу над костюмами до фільму Жанна д’Арк вона отримала у 1948 році премію Оскар.

Броніслава Ніжинська. Інноваторка модерного балету

Броніслава Ніжинська (1891−1972) — революціонерка світового балету й одна з перших жінок-хореографок. Вона змінила правила гри в мистецтві танцю і запровадила в балеті напрям конструктивізму.

Броніслава Ніжинська — полька за походженням, але сформувалась її творчість у Києві, де вона відкрила власну балетну студію Школа рухів, що стала осередком українського авангарду. Одним із її учнів був і Серж Лифар. Київський період мав вирішальне значення для формування авторського почерку хореографки — саме тут вона вперше почала осмислювати танець як інструмент вільного художнього висловлювання.

Емігрувавши спочатку до Франції, а потім до США, Ніжинська першою ввела фемінну оптику в хореографії, піднімаючи теми жіночого досвіду, а також вивела танець із площини декоративності в простір ідеї — так балет почав говорити мовою сучасності.

Рома Прийма-Богачевська. Душа українського балету у світі

Рома Прийма-Богачевська (1927−2004) — українська балерина, хореографка та педагогиня, яка у своїй творчості поєднала сценічну майстерність, глибоку повагу до традиції та нестримну творчу енергію.

Рома виховувалась у Львові й вже з 13 років почала виступати у Львівському театрі опери та балету. Та втеча родини від радянського режиму під час Другої світової війни визначила її подальшу долю — Рома опинилася в Австрії, згодом у Канаді, а зрештою в США, де стала справжньою зіркою.

Її виступи на сценах Європи та Америки вирізнялися не тільки технічною досконалістю, а й особливою емоційністю. Після закінчення карʼєри танцюристки вона відкрила в США власну школу балету та українських народних танців, однією з її учениць була українська співачка Квітка Цісик.

У 1978 році Рома Прийма-Богачевська створила ансамбль Сизокрилі, серед найзнаковіших постановок якого — танець Боротьба за волю, що розповідає про визвольну боротьбу українців, а також постановки, присвячені Чорнобильській трагедії та хрещенню України. Прийма-Богачевська стала однією з найвідоміших представниць української діаспори, яка через мистецтво доносила світові глибину, трагізм і красу української культури.

Українці залишили глибокий і важливий слід у світовому балеті — від інноваційної хореографії до революційних ідей у театральному дизайні. Їхній талант, ідеї та творчість змінили не лише національну спадщину, а й фундаментальні підходи до балету в усьому світі.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут