Як коти впливають на мозок своїх господарів — і навпаки

Можливо, кішки і славляться своєю незалежністю, проте нові дослідження показують, що нас із ними об'єднує унікальний зв’язок, в основі якого лежать хімічні процеси, що відбуваються в мозку.Основна речовина, що бере участь у формуванні цього зв’язку, — окситоцин, який часто називають гормоном любові. Це той самий нейромедіатор, який виділяється, коли мати заколисує свою дитину або коли друзі обіймаються. Окситоцин зміцнює довіру і прихильність, а тепер дослідження показують, що окситоцин важливий і для налагодження стосунків між котом і людиною.Окситоцин відіграє центральну роль у підтримці соціальних зв’язків, відчутті довіри і регуляції стресу у багатьох тварин, включно з людьми. Один експеримент, проведений у 2005 році, показав, що окситоцин значно підвищує готовність добровольців довіряти іншим людям у фінансових іграх.Крім того, окситоцин чинить на людей і тварин заспокійливу дію, оскільки пригнічує вироблення гормону стресу кортизолу й активує парасимпатичну нервову систему (систему відпочинку та травлення), допомагаючи організму розслабитися. Ключ до зближення з котом — розуміння того, як він спілкуєтьсяУчені давно знають, що доброзичливе спілкування викликає викид окситоцину як у собак, так і в їхніх власників, створюючи взаємну петлю зворотного зв’язку, що посилює близькість. Однак даних про вплив подібного спілкування на котів було не так багато — донедавна.Коти проявляють свою прихильність стриманіше. Проте їхні власники часто повідомляють про ті самі теплі відчуття дружньої присутності та зняття стресу, що й власники собак, а дедалі більше досліджень підтверджує їхні слова. Наприклад, 2021 року японські вчені виявили, що в багатьох власників котів рівень окситоцину підвищується після нетривалої взаємодії з вихованцями.Під час цього експерименту жінки кілька хвилин спілкувалися зі своїми кішками, а потім учені вимірювали у господинь тварин рівень окситоцину. Результати показали, що дружній контакт (погладжування кішки, лагідна розмова) був пов’язаний із вищим рівнем окситоцину в слині, ніж у періоди спокійного відпочинку без улюбленця.Багато людей вважають, що погладжування кота-муркотуна заспокоює, і дослідження показують, що справа не тільки в пухнастій шерсті. Погладжування і навіть звук муркотіння можуть викликати в нашому мозку викид окситоцину. Дослідження, проведене 2002 року, показало, що підвищення рівня окситоцину внаслідок ніжного спілкування з котом допомагає знизити рівень кортизолу (гормону стресу), що, своєю чергою, може сприяти зниженню кров’яного тиску і навіть полегшенню болю.Коли виробляється окситоцин у котів і в людей? Дослідження показують, що в нашій міжвидовій дружбі викид окситоцину відбувається в конкретні моменти. Для котів основним тригером, мабуть, є ніжний фізичний контакт.Дослідження, проведене в лютому 2025 року, показало, що коли власники спокійно гладили, обіймали або заколисували своїх улюбленців, рівень окситоцину зазвичай підвищувався і в людей, і в котів — якщо тварину не примушували до цієї взаємодії.Дослідники спостерігали за рівнем окситоцину в котів протягом 15 хвилин ігор і обіймів із господарем у домашній обстановці. У тварин із надійним типом прихильності, які самі ініціювали контакт, наприклад, забираючись на коліна до господарів або підштовхуючи їх, спостерігався сплеск окситоцину. Що більше часу вони проводили поруч зі своїми людьми, то сильнішим був цей сплеск.А як щодо менш ласкавих котів? У тому ж дослідженні були зафіксовані інші моделі поведінки у більш тривожних або відсторонених тварин. У котів із уникаючим стилем прихильності (тих, які вважали за краще зберігати дистанцію) не спостерігали помітних змін рівня окситоцину, тоді як у тварин із тривожним стилем (тих, які постійно шукали свого власника, але швидко втомлювалися від дотиків), рівень окситоцину був високим від самого початку.Учені виявили, що рівень окситоцину в котів з уникаючим і тривожним стилями прихильності знижувався після нав’язаних їм пестощів. Коли взаємодія відбувається з повагою до комфорту тварини, окситоцин ллється рікою, але коли кіт почувається загнаним у кут, гормон прихильності зникає.Можливо, люди могли б якоюсь мірою повчитися у своїх пухнастих друзів того, як мати справу з різними стилями прив’язаності. Ключ до зближення з котом — розуміння того, як він спілкується.На відміну від собак, коти не використовують для налагодження зв’язку тривалий зоровий контакт. Натомість вони надають перевагу стриманішим сигналам. Найвідоміший із них — повільне моргання. Це котяча посмішка, що сигналізує про безпеку та довіру.Муркотіння також відіграє важливу роль у зближенні з людиною. Низькочастотний звук котячого муркотіння пов’язаний не тільки з цілющим упливом на самих котів, а й із заспокійливим упливом на людей. Прослуховування муркотіння може знизити частоту серцевих скорочень і кров’яний тиск, і цим позитивним ефектам сприяє окситоцин.Теплі взаємини з котом, підкріплені всіма цими невеликими викидами окситоцину під час повсякденної взаємодії, можуть слугувати захистом від тривоги і депресії — і в деяких випадках забезпечувати розраду, яку можна порівняти із соціальною підтримкою з боку людей.Чи справді коти просто менш велелюбні, ніж собаки? Справді, дослідження показують, що під час взаємодії собак і людей спостерігають сильнішу зміну рівня окситоцину. Під час одногого широко обговорюваногого експерименту, проведеного 2016 року, учені виміряли рівень окситоцину в домашніх тварин та їхніх власників до і після десяти хвилин гри. У собак рівень окситоцину після ігор підвищувався в середньому на 57%, а в котів — приблизно на 12%.У людей рівень окситоцину підвищується під час значущих соціальних взаємодій. Дослідження показують, що контакт із коханою людиною впливає на рівень цього гормону сильніше, ніж контакт із незнайомими людьми. Таким чином, пес, який радісно вітає вас, викликає приблизно такий самий емоційний підйом, що й зустріч зі своєю дитиною або партнером.Собаки як стадні тварини, одомашнені для того, щоб стати постійними супутниками людей, фактично запрограмовані на пошук зорового контакту, ласки і схвалення з нашого боку — і така поведінка стимулює вироблення окситоцину в обох сторін. Коти, однак, походять від більш самотніх мисливців, яким для виживання не були потрібні явні соціальні жести. Тому вони можуть не так охоче або послідовно демонструвати поведінку, що сприяє підйому окситоцину. Натомість коти можуть приберігати подібні прояви для тих випадків, коли справді почуваються в безпеці.Довіра кота не виникає автоматично, її потрібно заслужити. Але одного разу завойована, вона зміцнювана тією самою речовиною, яка зближує родичів, партнерів і друзів.Тож наступного разу, коли ваша кішка буде повільно кліпати, дивлячись на вас з іншого кінця дивана, або забереться до вас на коліна, щоб пововтузитися і полащитися, знайте, що відбувається ще й дещо невидиме: рівень окситоцину підвищується і у вашому мозку, і в мозку вашого улюбленця, зміцнюючи довіру та знімаючи повсякденний стрес. Коти задіюють давню біологію любові своїм власним способом.Переклад NVNV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок The Conversation. Републікація повної версії тексту заборонена.Оригінал опубліковано на The ConversationПриєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NVБільше блогів тут

Увійти

NV Преміум