Давній та потужний прийом пропаганди. Що таке принцип величезної брехні
Читайте NV у Google
Що грандіозніше або неймовірніше твердження, то менша ймовірність, що люди зможуть його критично проаналізувати
Принцип величезної брехні — це давній і потужний прийом пропаганди, визначений Гітлером як «брехня настільки „величезна“, що ніхто не повірить у те, що хтось мав сміливість спотворити дійсність так безсоромно». Він так описував принцип «великої брехні», яким активно користувався: «Чим жахливіше збрешеш, тим швидше тобі повірять. Пересічні люди радше вірять великій брехні, ніж маленькій. (…) І навіть коли їм роз’яснять, що мовиться про брехню жахливих розмірів, вони все ще продовжуватимуть сумніватися і схильні вважати, що, ймовірно, все-таки тут є частка істини».
Особливості принципу величезної брехні:
1. Величезна брехня поширюється соціопатами та пропагандистами. Патологічні брехуни не виявляють невербальних ознак обману, тому бувають украй переконливими для інших людей.
2. Ефект повторення. Ви помітили, що медіа США або РФ нескінченно повторюють одне й те саме в однакових формулюваннях? Для величезної брехні вкрай важливий ефект нескінченного повторення — люди частіше сприймають інформацію як правдиву, коли вона повторюється. Навіть якщо твердження спочатку видається помилковим, його багаторазове повторення може підвищити довіру до нього. Це пов’язане з когнітивною легкістю: інформація, яка легше обробляється, сприймається як більш правдива.
Для величезної брехні вкрай важливий ефект нескінченного повторення
3. Ефект масштабу. Що грандіозніше чи неймовірніше твердження, то більше воно може викликати когнітивне збентеження, що робить людей менш схильними критично аналізувати його. Люди можуть вважати, що брехню такого масштабу важко вигадати, а отже, у ній є частка правди. Вона має бути неймовірних масштабів і повністю суперечити реальності зі знаком мінус — тобто вбивць робити героями, а жертв — винними.
4. Ефект когнітивного дисонансу. Велика брехня має бути абсурдною і суперечити базовим переконанням і основам моралі. Це викликає когнітивний дисонанс, що змушує людей намагатися раціоналізувати брехню або шукати пояснення, замість того, щоб відкинути твердження. Спроби спростовувати чи аналізувати брехню також призводять лише до її повторення та збільшення ефекту впливу. Велика брехня постійно змінюється і не містить логіки — так працює тактика «словесний салат» аб’юзерів, мета якої — збити вас із пантелику і змусити самих придумати пояснення брехні.
5. Ефект соціального тиску. Брехуни завжди підтримуються командою інших брехунів, які постійно повторюють брехню диктатора. У ситуаціях, де брехня підтримується авторитетами або великою групою людей, індивіди схильні сприймати її за правду, щоб уникнути соціального відторгнення. Сьогодні такий ефект підтримують соціальні мережі — у світі більше не залишилося незалежних соціальних мереж, усі їхні алгоритми повністю контролюються антидемократичними режимами.
6. Велика брехня має приносити задоволення і підвищувати самооцінку тим, хто її поширює або кому вона адресована. Брехня Гітлера про єврейську змову пом’якшувала німцям приниження від їхньої поразки у війні, брехня Путіна подобається росіянам, тому що допомагає уявляти прогрес, коли вони є відсталими, брехня Трампа дає змогу уявити собі велич там, де вона давно втрачена. Велика брехня — це завжди грубі лестощі та спокушання аудиторії брехуна. Велика брехня, мов наркотик, змушує слухачів почуватися «великими», «причетними до великих справ», тоді як вона руйнує їхнє життя.
7. Усе буде рівно навпаки. Якщо більшовики обіцяють землю селянам, значить, селяни позбудуться навіть тієї землі, якою володіють. Якщо Маск обіцяє свободу слова, то люди отримають цензуру. Лукашенко заявляє, що в Білорусі немає політичних в’язнів, а Білорусь посідає перше місце у світі за кількістю ув’язнених на кількість населення. Путін називає фашистами інших, будучи фашистом сам. Трамп знищує вплив США і руйнує обороноздатність країни, фінансовий сектор та інститути замість «величі». Велику брехню потрібно розуміти зі знаком мінус.
Що робити?
1. Не слухати і не намагатися аналізувати патологічних брехунів. Наприклад, Дональд Трамп за час першого президентства крупно навмисне збрехав 20055 разів за 1267 днів, тобто в день він брехав десь 16 разів. Аналізувати брехню і копирсатися в ній — це безглузде і шкідливе для психіки заняття.
2. Важливо дивитися на дії, а не на брехливі слова. Наприклад, давно зрозуміло, що Трамп не надасть жодної допомоги — адже він іще 2019 року блокував військову допомогу Україні, навіть ризикуючи президентством, блокував рік тому і блокуватиме весь час. Брехню про «мінерали», «одяг», «мир» слід розуміти чітко — це примус до капітуляції. Авжеж, після капітуляції жодної допомоги теж не буде.
3. Інформаційна гігієна. Спростовуючи, висміюючи велику брехню, ви тільки поширюєте її. Ліпше ще раз повторіть правду замість спростувань. Що більше ви проводите експертні з’ясувки чи аналізи брехні, то швидше й сильніше самі повірите в неї. Щойно ви чітко визначили, що така людина або група — брехуни, можна припинити взагалі сприймати їхні слова всерйоз.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут
