Чи можна у 2025 році стати хорошим спеціалістом, не знаючи англійської? Теоретично — так. Але чи отримаєш ти хорошу роботу, гідну зарплату та можливість кар'єрного зростання? Навряд. Українська система професійно-технічної освіти поки що існує в іншій реальності. Англійську тут вивчають за застарілими підручниками, застарілою програмою, а спеціалізовану лексику майже не викладають. І саме це стає бар'єром між учнями профтехів та їхнім майбутнім.

Дані опитування говорять самі за себе: 81% українських компаній використовують англомовне обладнання, а 69% роботодавців вважають знання англійської критично важливим для кар'єрного зростання. Але водночас 82,6% учнів профтехів мають рівень англійської Pre-A1 або A1, що фактично означає нездатність читати навіть найпростіші технічні інструкції. Тож, уявіть собі будівельника, який не може зрозуміти мануал до нової бетономішалки, або офіціанта, який не може приймати замовлення у туриста. Це — реальність більшості українських профтехів.

А тепер уявіть, що цей будівельник знає англійську на достатньому рівні. Він може освоїти нове обладнання, пройти онлайн-курси, вийти на ринок праці України, можливо, пройти стажування у головній компанії в Європі. Саме так змінюються життя — і саме так має змінюватися система освіти.

Професійна освіта у вакуумі: розрив між реальністю та навчанням

Професійно-технічна освіта в Україні переживає складні часи. З одного боку, ринок потребує кваліфікованих працівників. З іншого — навчальні програми часто відірвані від сучасних вимог.

Незнання англійської мови стає бар'єром між учнями профтехів та їхнім майбутнім

Англійську в багатьох профтехах викладають за тими ж програмами, що й у загальноосвітніх школах, і підручники тут оновлюються кожні п’ять років. Але проблема не у відсутності сучасних матеріалів, а в тому, що ці програми розраховані на рівень B1, тоді як більшість учнів профтехів ледве дотягують до A1 — і це ще якщо дивитися крізь пальці. Викладачам важко якісно навчати, коли вони опиняються осторонь освітньої спільноти: міжнародні ініціативи, зустрічі з авторами підручників, тренінги — все це проходить повз профтехи, бо для них, як правило, просто немає місця.

Міжнародні освітні програми зосереджені або на школах, або на університетах, а про профтехи згадують рідко. У результаті викладачі працюють з учнями, які не мають базового рівня, за програмами, які їм не підходять, без додаткових ресурсів і підтримки. І коли єдиний доступний варіант — загальний підручник та класичний Murphy, а в руках учнів — англомовні інструкції до обладнання, яких вони не можуть зрозуміти, очевидно, що проблема не в мотивації учнів, а в тому, що система просто не враховує їхніх реальних потреб.

Ось кілька фактів, які ілюструють ситуацію:

• 47,8% учнів профтехів не вивчають спеціалізовану лексику. Вони просто не знають термінів, які зустрінуть у своїй професії.
• Лише 4,5% учнів мають постійний досвід спілкування англійською. А значить, у реальній роботі вони не зможуть ні поставити запитання, ні відповісти клієнту чи колезі з-за кордону.
• 82% викладачів скаржаться на відсутність якісних навчальних матеріалів. Вони змушені працювати за методичками, яким вже 10−15 років.

Ми говоримо про будівництво, HoReCa, логістику та сільське господарство не випадково. Саме ці галузі стануть ключовими у відбудові України та відновленні її економіки після війни. Саме тут очікуються іноземні інвестиції, нові партнерства та впровадження сучасних технологій. І якщо ми хочемо максимально використати ці можливості, наші робітники мають бути до цього готові. Вони працюватимуть із міжнародними компаніями, іноземними замовленнями та англомовним обладнанням, і без знання мови можуть просто втратити конкурентні переваги. Англійська тут — не просто бажана навичка, а реальний інструмент, що дозволить Україні ефективно інтегруватися у глобальний ринок і повноцінно скористатися можливостями, які відкриються в процесі відновлення країни.

Як ми можемо це змінити?

Щоб не втратити ціле покоління майбутніх фахівців, необхідні не точкові ініціативи, а системні зміни. Англійська мова у професійно-технічній освіті повинна стати не другорядною дисципліною, а повноцінним інструментом професійної підготовки.

Першим кроком має стати перегляд змісту навчальних програм з англійської у профтехах. Стандартні шкільні підручники не працюють у професійній освіті. Учням потрібні адаптовані матеріали з фокусом на професійну лексику, технічні інструкції, ситуації, з якими вони зіткнуться на робочому місці. Варто створювати сучасні підручники та методичні матеріали у співпраці з викладачами та представниками бізнесу.

Читайте також:

Катерина Хладкова

Як швидко вивчити іноземну мову в будь-якому віці

Другою необхідною зміною є впровадження цифрових інструментів у навчальний процес. Онлайн-платформи, мобільні застосунки, інтерактивні завдання можуть суттєво підвищити ефективність навчання, особливо в умовах обмеженого часу. Потрібно розробляти контент, який дозволяє вивчати англійську через реальні професійні ситуації — для будівельників, логістів, кухарів, агроспеціалістів тощо.

Третій напрям — створення можливостей для практики. Учням бракує досвіду живого спілкування англійською, тому мовні клуби, онлайн-зустрічі з волонтерами, рольові ігри та симуляції — це ефективний шлях до подолання мовного бар'єра.

Окремої уваги потребує професійний розвиток викладачів. Потрібно забезпечити їм доступ до тренінгів, сучасних методик, онлайн-курсів, а також створити простір для обміну досвідом. Без підтримки та ресурсів навіть найвмотивованіші вчителі не зможуть якісно адаптувати навчання до нових вимог.

Чому це важливо не лише для учнів, а й для всієї країни?

Коли говорять про освіту, часто забувають про економіку. Але правда така: сильні профтехи = сильна економіка.

Якщо робітники знатимуть англійську, бізнесу не доведеться витрачати ресурси на переклади та додаткове навчання. Зараз 70% компаній несуть додаткові витрати через мовний бар'єр.

Підвищиться продуктивність працівників — вони зможуть швидше опановувати нові технології та працювати з імпортним обладнанням.

Зменшиться трудова міграція — якщо українські робітники матимуть конкурентні навички, вони зможуть знайти роботу в Україні, а не їхати за кордон у пошуках кращих умов.

А ще це питання іміджу. Якщо українські спеціалісти знатимуть англійську, це автоматично підвищить їхню цінність на світовому ринку праці. Україна вже зарекомендувала себе як країна ІТ-фахівців, тепер час створити імідж країни кваліфікованих робітників.

Час діяти: як приєднатися до змін?

Викладачі мають шукати сучасні інструменти, об'єднуватися у професійні спільноти, створювати мовні клуби, вивчати цифрові ресурси. Навіть одна інтерактивна зустріч на тиждень може змінити ставлення учнів до мови.

Учні повинні розуміти, що англійська — це не другорядна навичка, а частина професії. Це інструмент, так само необхідний, як ключ чи комп’ютер. Без нього вони втрачають доступ до сучасного обладнання, вищих зарплат, міжнародного досвіду.

Роботодавці можуть співпрацювати з навчальними закладами, допомагати у створенні програм, надавати приклади фахової термінології, відкривати свої виробничі потужності для навчання. Інвестиція у навчання — це інвестиція у власні кадри.

Місцева влада, громади, медіа також мають підтримувати мовні ініціативи. Потрібно поширювати приклади успішного використання англійської у робітничих професіях, демонструвати історії випускників, які змогли реалізуватися саме завдяки знанню мови.

Англійська — це більше ніж мова. Це ключ до гідної професії, до кар'єрного зростання, до стабільного майбутнього. Це інструмент, який дозволяє залишатися в Україні й працювати на її відновлення та розвиток.

Майбутнє професійної освіти залежить від того, що ми зробимо сьогодні. І діяти треба вже зараз.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут