Як підготувати машину до зими. П’ять простих, але ефективних порад
Останній місяць осені — ваш останній шанс встигнути підготувати машину до зими.
Більшість водіїв вважають, що підготовка до зими зводиться до вибору зимової гуми нашвидкуруч і купівлі на заправці недорогого зимового омивача.
Насправді вибір і гуми, й омивача передбачає масу нюансів. Адже цими двома моментами повноцінна підготовка автомобіля до зимового сезону не обмежується.
Ось п’ять порад, які допоможуть вам зустріти зиму при повній зброї.
Зимові шини: з шипами або без, «європейські» чи «арктичні»?
Відповідь це питання звучить дуже просто. Будь-які — так, будь-які.
Будь-які зимові шини навіть середнього рівня на холодних засніжених дорогах будуть кращими за найпросунутіші та найдорожчі літні покришки.
Просто тому, що протектор зимової шини так спроектований: багато каналів для відведення води, великі блоки та тонкі прорізи (ламелі) для кращого «зачепа» на снігу, особливо м’яка гумова суміш, яка не «дубіє» на морозі.
А вже якщо додати сталеві шипи, які впиваються в лід, на кшталт маленьких цвяшків, то хороша зимова шина дає можливість спокійно їздити навіть по глибокому снігу і розкатаному льоду.
Однак зважте на кілька нюансів.
По-перше, шиповані зимові шини більш шумні під час кочення, вони можуть призвести до підвищення витрати палива, а дистанція гальмування на сухому асфальті може виявитися більшою ніж зазвичай. Але в разі частих поїздок глибоким снігом і нерозчищеними дорогами поки що не придумали нічого кращого за шиповану покришку. Тому шиповані шини є сенс купувати тим, хто частіше їздить засніженими і зледенілими напрямками, ніж розчищеними трасами.
По-друге, для експлуатації в місті, де взимку чистять дороги або під час їзди великими трасами-магістралями достатньо і звичайних фрикційних зимових шин (без шипів). Умовно їх можна поділити на дві групи: «європейські» та «арктичні». Європейські зимові шини розраховані на слабкі морози, більший дощ і сніг, що тане — зате вони забезпечують точну керованість, мінімально можливу витрату палива, комфорт і тишу в їзді.
Арктичні зимові шини створені для суворих зим, сильних морозів, засніжених і зледенілих доріг — нехай керованість автомобіля виходить «пухкою», та й з гальмуванням на сухому асфальті кепсько, зате за рівнем зчеплення на снігу і на льоду вони лише трохи програють шиповкам.
Як відрізнити різні типи зимових шин? Все просто: шиповані зимові шини — з невеликими металевими шипами-цвяшками на протекторі; європейські фрикційні зимові шини — мають закруглені краї протектора; арктичні зимові шини — відрізняються явно вираженим прямокутним краєм протектора. Серед виробників радимо вибирати Continental, Bridgestone, Nokian, Goodyear, Hankook, Gislaved: визнані лідери ринку просто не можуть зробити погану зимову гуму.
Нові «двірники», зимова «омивайка»
Взимку частенько доводиться їздити в сльоту: навіть, якщо надворі не йде сніг або дощ, все одно на дорогах може бути волого — і автомобіль, що йде попереду, піднімає пелену бризок. Що, натомість, погіршує огляд для водія. І тут єдиний порятунок — часте обмивання скла.
Плюс зважте на старти вранці, коли доводиться очищати скло від нічного снігу. Словом, взимку «двірникам» доводиться несолодко, водночас на темних дорогах (адже світловий день короткий) потрібен максимально хороший огляд. Тому порада — змініть двірники на початку зимового сезону. Радимо вибирати безкаркасні двірники: їх просто легше очищати від налиплого снігу або льоду. Традиційна ажурна каркасна конструкція двірника вимагатиме набагато більше зусиль для очищення.
І обов’язково залийте в бачок склоомивача зимову рідину. Причому навіть якщо останні зими ніколи не давали мороз нижче -20 градусів, все одно радимо використовувати рідину зі стійкістю до замерзання на рівні 30−40 градусів морозу. Річ у тім, що на високій швидкості лобове скло обдувається морозним повітрям і може промерзати до температури нижчої, ніж показує термометр.
У підсумку начебто допустима температура, рідина в бачку не замерзає — проте у процесі їзди по трасі чергове оббризкування лобового скла закінчується утворенням тонкої крижаної кірки-нальоту і водій, хай навіть на мить, але втрачає огляд дороги! До речі, якщо в бачку склоомивача залишилася літня рідина або звичайна вода, то допоможе концентрат зимової рідини склоомивача: він зазвичай розрахований на 60−80 градусів морозу, що дасть можливість розбавити залишки води.
Акумулятор, зарядний пристрій, дроти для «прикурювання»
Одна з найчастіших зимових проблем — запуск мотора після морозної ночі. За замовчуванням вважаємо, що двигун автомобіля справний, а тому в цій проблемі найчастіше — 99% випадків — винен акумулятор.
Узимку йому доводиться несолодко. Зростає споживання енергії — увімкнені фари та підігрів сидінь означають менший ступінь заряджання. Водночас кожна морозна ніч призводить до загусання оливи, стартеру провернути мотор складніше — він потребує більше енергії. Також ще й сам акумулятор «підсідає».
Коли всі фактори сходяться воєдино — недостатня зарядка, підвищена потреба в енергії, акумулятор замерз і «сів» — ось тоді й неможливо завести мотор. Найпростіший спосіб розв’язання проблеми очевидний: заміна старого акумулятора на новий, який здатний прослужити кілька років. Найякісніші акумулятори — це Varta, Exide, Bosch.
Але якщо старий акумулятор ще не зовсім старий (зазвичай термін служби АКБ становить 3−5 років, але бувають і 8-річні «довгожителі»), то є сенс купити зарядний пристрій для АКБ — і періодично заряджати акумулятор. Адже недорога «зарядка» обійдеться в кількасот гривень, а навіть невеликий акумулятор (45−50 А*год) середнього класу коштує 1500−2000 грн.
У результаті подібний зарядний пристрій дасть можливість «продовжити життя» штатному акумулятору, який наче й викидати шкода (адже влітку він нормально заводить машину), але ніби і є сумніви перед початком морозного зимового сезону. Порада: беріть зарядку із силою струму на рівні 1/10 від номінальної ємності акумулятора. У такому разі для повної зарядки АКБ потрібно приблизно 10 годин — нехай акумулятор заряджатиметься повільно, зате без перевантаження.
Нарешті, незайвими будуть і дроти для «прикурювання» або т.зв. «крокодили». Тут діє зворотне правило: беріть дроти з розрахунковою силою струму приблизно в 10 разів більше за номінальну ємність акумулятора автомобіля.
Чому? Тому, що стартовий струм приблизно в 5−7−10 разів вищий за номінал вищий за номінал АКБ, а подібні дроти для «прикурювання» якраз і служать для передавання високого стартового струму. До речі, через високу силу струму звертайте максимум уваги на товщину дроту та якість ізоляції: все має бути на найвищому рівні, інакше невелике перегрівання проводки може обернутися великою пожежею автомобіля. Як альтернативу дротам для «прикурювання» можемо порадити «бустер»: у 3−5 разів дорожчий, зате не потрібно шукати хорошого водія-сусіда для «прикурювання».
Корисні дрібниці: скребок і розморожувач
Нарешті, не забувайте про кілька корисних дрібниць. Насамперед — скребок для льоду та щітка від снігу, до того ж нерідко обидва пункти об'єднуються в одному «девайсі». Вибирайте скребок із двома робочими гранями — пластиковою та гумовою. Бажано мати зубці на пластиковій стороні: такий скребок допоможе швидше очистити скло від льоду, коли поспішаєте і «їхати треба було ще вчора». А гумова грань скребка допоможе прибирати водяну плівку від снігу, що тане, і льоду.
Ще одна порада — вибирайте щітку з телескопічною ручкою, яка дасть можливість навіть невисоким автомобілістам дістати краю даху автомобіля і прибрати звідти сніг. Щітка-скребок коштує недорого — в межах 100−200 грн навіть за моделі з телескопічною ручкою, а невеликий скребок або щітку можна купити за кілька десятків гривень.
Також незайвим буде розморожувач для замків і скла. Особливий хімічний склад (нерідко на спиртовій основі) дає змогу швидко прибрати лід зі скла або всередині личинки замку. Тільки зауважте, що в останньому випадку розморожувач повинен мати насадку з вузьким носиком для проникнення в личинку замка.
Дизельний «антигель»
Присадка типу «антигель» згодиться власникам дизельних автомобілів навіть у випадках, якщо вони заправляються на хороших, перевірених, якісних АЗС. Адже наприкінці осені можлива ситуація, коли заправилися літнім дизельним паливом з останньої партії, а потім вдарили перші нічні морози — і вранці автомобіль не заводиться.
Дизельний «антигель» дає можливість розв’язати цю проблему: він розчиняє парафіни, які утворюються в дизельному паливі на морозі і можуть повністю забити паливний фільтр. А для тих, хто живе у глибинці та змушений заправляти автомобіль дизельним паливом класу «залив, що знайшлося», подібна присадка і зовсім є товаром з розряду must-have.
Звичайно, досвідчені автолюбителі можуть згадати ще з десяток порад щодо експлуатації автомобіля в зимовий період. Але навіть цієї п’ятірки рекомендацій вистачить для того, щоб вирішити більшість складнощів з автомобілем узимку та впевнено пережити непростий холодний період.
