Найбільший виклик для України. Від чого залежить розпад Росії?
Мене зараз запитують, що робитиме Захід після путінського псевдореферендуму. Чи діє ядерний шантаж? Чи готовий Захід до розпаду Росії?
Путін розраховував, що буде повторення 2014 року, що Захід злякається, і всі з Путіним побіжать домовлятися. Що, оголосивши анексію, від доб'ється політичних поступок від Заходу, і від України.
Цього точно немає, і це результат нашої дипломатії і стійкості нашої армії. До ядерних погроз Путіна ставляться, як на мене, достатньо холодно. Як мінімум, є сигнали про те, що американці окремими каналами можуть передавати важливі меседжі в Кремль. І передали, щоб про ядерну валізку Путін і не думав, включно з тактичними ядерними ударами по Україні.
Однак із розвалом Росії все набагато складніше. І до розвалу РФ, на жаль, переважна частина наших західних партнерів, за винятком, можливо, країн Балтії, Польщі, можливо Великобританії, не готові. Це для нас один з найбільших викликів на наступні півроку, можливо, рік, коли ми будемо й далі боротися, коли нам треба буде більше зброї від Заходу. Тут зазначу, що нам допоможуть оголошена Путіним анексія наших територій та мобілізація. В Рамштайні зараз поставки точно пришвидшаться в результаті того, що ми реально очікуємо на нову хвилю російських мобілізованих кадрів на нашій території. Але з розвалом Росії складніше, бо ні у Вашингтоні, ні тим паче в Берліні чи в Парижі, ні в Брюсселі немає розуміння, а що робити з Росією, у якій почнуться дезінтеграційні процеси.
Що робити з Росією, у якій почнуться дезінтеграційні процеси
Більше того, я днями була на одній дискусії, де, від деяких дуже поважних західних аналітиків звучали істеричні реакції, мовляв, ми навіть говорити про це не маємо. Бо, мовляв, розвал Росії — це однозначно погано, і цього треба уникнути за будь-яку ціну. Навіть якщо така ціна — поступки України, в тому числі, територіальні.
І ось тут для нас є прихована проблема. Ми повинні дотиснути Захід (і абсолютно спроможні це зробити) в тому, що розвал Росії — це не щось, над чим треба окремо працювати. Для цього треба допомогти Україні виграти. Бо путінський режим і авторитарна російська нефедерація не витримає розвалу сильного кремлівського центру.
Ось стратегія американців приблизно така: давати військову допомогу дозовано, так, щоб не призвести до повноцінного розпаду РФ і її повноцінної нищівної поразки.
Мені здається, що в України є шанс, з огляду на те, як Путін ескалює ситуацію, дипломатично переконати Вашингтон (бо це наш головний партнер), щоб дози цієї підтримки були іншими. А все інше українська армія робитиме на місцях, так само, як і українське суспільство загалом.
Повну версію інтерв'ю з Марією Золкіною дивіться на Радіо НВ:
