«Кремль наганяє туман і нахабнішає». Що відбувається у переговорах між США та РФ і чи зустрінуться взагалі Трамп з Путіним — інтерв'ю NV

Зараз буде не досить коректно гадати, коли відбудеться ця зустріч і які причини відкладання цієї розмови [між] помічниками Сполучених Штатів і Росії.

Я думаю, що вона, можливо, відбудеться найближчим часом в онлайн-режимі, якщо складуться всі умови. Далі будемо бачити і дивитися, як будуть розгортатися ці події.

Але я думаю, що це черговий своєрідний фінт з боку Росії.

— Міністерство закордонних справ Росії поінформувало, що напередодні відбулася телефонна розмова Рубіо і Лаврова. Чи ви б зробили висновок про те, що ця телефонна розмова пройшла не надто гладко, скажімо, і саме звідти ростуть ось ці ноги з відтермінуванням?

— Так, можна зробити таке припущення, що дійсно виникли проблеми і складнощі між Лавровим і Рубіо. Вони не змогли з’ясувати якісь важливі питання, які потрібно було виносити вже на узгодження лідерів. Так, це абсолютно реально і можливо.

З іншого боку, тут можливі ще й інші складові. Є різні інші речі, більш такого контроверсійного характеру, зокрема різні чутки про небезпечність Будапешта тощо.

Тобто це слід розглядати, ймовірно, в контексті комплексу різних проблем, які існують. Знаєте, це скоріше в стилі російської дипломатії: нагнати туману в черговий раз, зробити невизначеною ситуацію, а потім сміливо й мужньо піти на зустріч, щоб розв’язувати якісь питання, дати чергову маленьку, абсолютно непринципову поступку. Можливо, така ситуація.

— Але одна справа, коли вони це роблять в стосунку до окремих країн Європи, наприклад, інша історія, коли вони в це бавляться з американською стороною. Побічні ефекти з цього можуть бути від американців, від конкретно Дональда Трампа?

— Безумовно, вони можуть бути, але Росія переконалась протягом останніх семи місяців, що погрози і рішучі кроки з боку Вашингтону, вони, скоріше, залишаються в повітрі. Вони, скоріше, мають такі рефлексії й, скоріше, характер більш публіцистичний.

Тому все більше і більше нахабніє російська сторона. Вона вже переконується в тому, що можна поводити себе зі Сполученими Штатами більш вільно, більш нахабно, з огляду на те, які події, наприклад, відбулись нещодавно і в Пекіні, і якою є позиція Китаю (це теж слід враховувати).

Це все складається в таку загальну картину певної зміни характеру і специфіки діалогу Вашингтону і Москви зокрема. Причому не в найкращий бік. Тут більшою мірою все залежить від Вашингтону, від жорсткої, чіткої і послідовної політики Сполучених Штатів, яка наразі, на жаль, дуже важко прослідковується.

— А ви бачите десь ось цей обрій, умовно, коли б американська адміністрація перейшла від публіцистики, як ви це влучно щойно назвали, до конкретних дій? Чи можемо ми спрогнозувати, як довго американці можуть ходити по колу в цій історії, коли відбувається зустріч, потім все сходить нанівець і потім по новій можна зустрічатися, робити другий, третій і 25-й раунди?

— Це питання, яке ми з вами обговорюємо, воно є ключовим для європейських лідерів, я так вважаю. Тут дійсно варто згадати, що найближчим часом відбудеться саміт охочих, це певна реакція на таку ситуацію, з одного боку. А з іншого боку, ситуація в тому, що Сполучені Штати займають досить гнучку і маловизначену позицію стосовно Росії. Уже багато разів вони йшли не просто на поступки, вони намагались умиротворити агресора, намагались зробити кроки, які задовольняють Росію. Можна дуже багато прикладів наводити, починаючи з лютого цього року і завершуючи останніми подіями, коли [анонсований] саміт відклав запровадження санкцій проти Росії.

Усе це складається в таку картину, де Росія все більше і більше нав’язує свою волю і нав’язує свій алгоритм дій. Звичайно, зрештою терпець має завершитися, але коли він завершиться і в якому форматі це буде, і чи буде це взагалі - це питання.

Тому на сьогодні саме Європа має готуватися до окремих самостійних і стратегічно визначених дій для підтримки України.

— Кілька днів тому Дмитро Пєсков, речник Володимира Путіна, сказав про те, що російська позиція не змінюється в цих переговорах щодо війни Росії проти України. Чи можна вважати це певною заявкою на те, що ці розмови, ці зустрічі не принесуть якогось результату, бо тут постає просте запитання: якщо позиція не змінюється, то для чого зустрічатися?

— Це черговий блеф Пєскова. Він хоче видати бажане за дійсне. Ситуація змінюється. Ситуація змінюється, можливо, не настільки офіційно, як здається, але ситуація для всіх сторін, які залучені в цій війні, змінюється.

Якщо подивитися позиції, наприклад, на початку року і зараз: певні тенденції змін відбуваються. Наскільки вони кардинальні, наскільки вони дійсно підштовхують до якогось компромісу і до укладення якихось важливих рішень — це питання.

Але, в принципі, того, що стосується Росії, можна побачити: позиції Росії не змінилися. Я маю на увазі, якогось бажання йти на компроміси і проводити мирний переговорний процес теж не спостерігається.

Ми вже неодноразово приходили до думки, що тут стосовно Росії потрібні силові засоби, силова форма дії, бо Росія розуміє лише мову сили. І я думаю, що зрештою Вашингтон і Європа прийдуть до цього усвідомлення, ілюзія завершиться і перейдуть в інший формат розмови Путіна і Трампа.

Будемо сподіватися на це і сподіваємося, що вплив наших європейських лідерів, він теж сприятиме такій трансформації.