Ціна на золото зростає. Чи варто вкладати свої гроші?

Традиційно інвестори, які стежать за цими ринками, очікували, що ціни на золото та акції рухатимуться в протилежних напрямах. Це забезпечувало так званий «хеджувальний» ефект золота — воно компенсувало втрати (і зростання) акцій. Але оскільки одночасно зростають і надійне золото, і ризиковані акції, цінність золота як більш безпечного активу в нестабільні часи може знижуватися.

Аналіз історичної динаміки цін на золото показує, що ціни на нього зростали у відповідь на нафтові шоки 1970-х років, коли світова економіка скочувалася до рецесії. Наприкінці 1990-х золото подешевшало на тлі стрімкого зростання фондових ринків, а потім — у період відновлення світової економіки після 2009 року.

Однак відтоді траєкторії золота та акцій стали значною мірою збігатися. У новому дослідженні, в якому я брав участь, було розглянуто кілька причин, через які ці традиційно протилежні сили почали зближуватися — і чому «ефект безпечної гавані» у золота поступово зникає.

Зараз світова економіка виходить з періоду високої інфляції та високих процентних ставок. Центробанки знижують ставки (очікуються подальші зниження), що стимулює споживчі витрати і бізнес-інвестиції.

Показники економічного зростання загалом демонструють позитивну динаміку, як і корпоративні прибутки. Крім того, в економіках спостерігається позитивний настрій щодо потенціалу штучного інтелекту і його ролі в підвищенні продуктивності та економічного зростання. Усе це разом пояснює зростання фондових ринків.

Однак геополітичні ризики, особливо пов’язані з вторгненням Росії в Україну і напруженістю на Близькому Сході (зокрема з Іраном і атаками хуситів у Червоному морі), викликають занепокоєння як в учасників фондового ринку, так і в ширшому економічному контексті. Ці фактори можуть серйозно вплинути на ключові міжнародні товари, як-от нафта і продовольство.

Ризики пов’язані і з торговельною політикою президента США Дональда Трампа. Особливо з урахуванням його непередбачуваності: мита то підвищувалися, то їхнє введення припинялося, а потім вони знову вводилися — але вже на інших умовах, ніж оголошувалося раніше.

Як геополітичні конфлікти, так і торговельна політика Трампа створюють ризики та невизначеність для світової економіки. Це може пояснити, чому інвестори звертаються до золота — підвищуючи тим самим його вартість.

Але й цього недостатньо, щоб пояснити, чому попит на золото настільки високий, а його ціна тримається біля історичного максимуму. Щоб зрозуміти це, потрібно зазирнути трохи далі в минуле.

Попит, що зростає

Після краху доткомів на початку 2000-х років такі сировинні товари, як золото, стали розглядатися (і торгуватися) як повноцінні фінансові активи. Найважливішу роль у цьому зіграла поява біржових інвестиційних фондів (ETF), перший із яких, орієнтований на золото, був запущений 2004 року. Такі фонди дають змогу інвесторам фактично купувати частку в золоті.

Відтоді кількість золотих ETF різко зросла, особливо після глобальної фінансової кризи. Сьогодні золото може торгуватися нарівні з будь-якими іншими активами і часто включається до складу інвестиційних портфелів. В останні місяці попит на такі фонди значно збільшився.

Крім того, під загрозою опинився статус долара США як світової валюти. Зараз він слугує резервною валютою для центральних банків і використовується в міжнародній торгівлі та розрахунках, зокрема під час операцій з ключовими товарами. Однак дедалі більше країн ставлять під сумнів цей порядок і замислюються про можливість торгувати такими товарами, як нафта, у власних валютах.

Трамп і пов’язана з його політикою невизначеність лише посилюють сумніви в стійкості поточного світового валютного порядку. У результаті центральні банки почали активніше купувати золото як альтернативний резервний актив — на тлі зростання недовіри до долара.

З кінця світової фінансової кризи 2009 року, а особливо за останні десять років, золото загалом повторює динаміку фондового ринку. Хоча відхилення все ще можливі, така тенденція фактично означає кінець епохи золота як «безпечної гавані» та інструмента хеджування на випадок падіння цін на фондовому ринку.

Сьогодні золото міцно закріпилося в ряду інвестиційних активів поряд з акціями, облігаціями та іншими товарами. Це означає, що його основна функція в інвестиційній стратегії — бути частиною диверсифікаційного портфеля, а не захистом від ринкових спадів.

Однак це не означає, що золото втратило свою привабливість. Його обмежена пропозиція, а також висока привабливість як для ювелірної галузі, так і для промисловості роблять його по-справжньому рідкісним і цінним ресурсом. А завдяки визнаній у всьому світі внутрішній вартості, попит на золото, найімовірніше, збережеться.

Переклад NV

NV володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок The Conversation. Републікація повної версії тексту заборонена.

Оригінал опубліковано на The Conversation