Крим чи Київ. Які шанси має Україна на повернення скіфського золота

Про це повідомив заступник міністра юстиції Сергій Петухов.

Кримські експонати виставлялися в одному з музеїв Амстердаму п'ять років тому. У колекції – витончені вироби скіфської доби, сарматського періоду та готського царства. Їх страхова вартість – 10 млн євро. Після незаконної анексії Криму перед музеєм постало питання – повернути експонати на окупований півострів або в Київ. У грудні 2016 року суд Амстердама вирішив повернути Україні скіфське золото. А 2017 року кримські музеї оскаржили рішення.

Кримські музеї – це фантом

Кримські музеї вступали у процес ще як українські, а згодом змінили свою думку і виступили з російської сторони. Вони не мають стосунку до правових відносин, за якими артефакти передавали на виставку в Нідерланди. Про це в Амстердамі заявив заступник міністра юстиції України Сергій Петухов. Тому позивач в особі кримських музеїв – це фантом.

"Особлива цинічність позиції представників так званих кримських музеїв у тому, що вони покладаються на українське законодавство і вважають, що саме за українським законом вони мають право на зберігання цих об’єктів у той час, коли самі вони вже не є юридичними особами. Як зазначили адвокати, вони є фантомними музеями, тому що вони існують лише на папері, лише для цілей цього процесу. Тому що, по факту, вони не мають відношення до українських музеїв, які існували до моменту окупації на території Криму", – зауважив Петухов.

До моменту деокупації Криму артефакти мають зберігатися в Києві, додав Петухов. Після звільнення півострова артефакти повернуться в Крим. Петухов також зазначив, якщо експонати зараз повернуться в окупований Крим, їх або знищать, або вивезуть в Росію. Апеляційний суд Амстердама може ухвалювати рішення щодо повернення Україні скіфського золота від двох до шести місяців.

Чому триває суперечка

Від української сторони участь у засіданні взяли участь представники міністерства юстиції та міністерства культури. Приблизно місяць тому Україна подала додаткові докази, серед яких – два експертних висновки. Перший – згідно з Конвенцією ЮНЕСКО про культурні цінності, та другий, заснований на міжнародному праві. Висновки надали професори Франческо Франчіоні та Ніко Шрейвер. 

На території Нідерландів нині 565 музейних предметів колекції Крим. Золотий острів у Чорному морі з Музейного фонду України. Здебільшого це археологічні знахідки. Детальніше про те, як кримське золото опинилося у Нідерландах та чому за нього триває суперечка – у сюжеті Радіо НВ.

Колекція скіфського золота була вивезена з Криму на виставку в Амстердам за рік до окупації півострова Росією у 2013 році. Експонати виставляли у музеї Аларда Пірсона. Частину своїх колекцій надали Національний музей України, Керченський і Бахчисарайський історико-культурні заповідники, Центральний музей Тавриди і заповідник Херсонес Таврійський.

Більше двох років тому Окружний суд Амстердама постановив повернути експонати Україні. Суд визнав, що предмети спірної музейної колекції – це культурні цінності, які незаконно знаходяться на території королівства Нідерланди. Суд наголосив, що музейні артефакти належать Україні, яка має право вимагати повернення музейної колекції на підставі положень конвенції ЮНЕСКО. Кримські музеї подали апеляцію.

За час зберігання експонатів Україна повинна оплатити 111 тисяч євро. Платіж призначений і для музеїв Криму, які втратили свої колекції. Вони повинні виплатити Україні та музею Аларда Пірсона майже 3 тисячі євро.

Не лише з Криму

У колекції, яку шість років тому повезли в Амстердам, були не лише експонати з Криму. Там були і предмети з Національного музею історії України. Але вони вчасно повернулися. Про це у коментарі Радіо НВ розповіла генеральний директор музею Тетяна Сосновська.

Експонати ж з Криму були представлені у золоті, але саме цінного металу було небагато. Здебільшого кримські експонати представляли собою витончені вироби скіфської доби – мармурові, дерев'яні та кам'яні речі, прикраси, стели. А вони цінні так само, як золото, пояснила Сосновська. 

"Назва виставки Скіфське золото вона трохи оманлива, тому що серед предметів, які там є, золота, насправді, небагато. А є предмети скіфської доби різних періодів: і мармурові стели, і дерев’яні речі, і речі з каменю інкрустовані, відшліфовані, і прикраси з каменю. Тобто золотих частин, золотих предметів там лише частина. Тобто ми зараз говоримо не про факт золота як дорогоцінностей, а говоримо про факт предметів скіфської доби, які самі по собі не дешевші за золото", – зазначила Сосновська.

Ввезення, вивезення і повернення

Окрім артефактів скіфської доби, у колекції були експонати сарматського періоду, а також часу Готського царства. Про це у коментарі Радіо НВ повідомив історик, провідний науковий співробітник інституту історії України Національної Академії Наук України Сергій Кот.

Росія і Україна – учасники конвенції про ввезення, вивезення і повернення культурних цінностей. Згідно з документом, всі культурні цінності, які тимчасово залишають територію країни-учасниці, мають свідоцтво, яке підтверджує, з якої країни вони виїхали. До того ж, на момент вивозу колекції, Україна була учасником СНД.

"Держава, яка дала дозвіл на вивезення культурних цінностей, є, за міжнародною термінологією, країною походження цих культурних цінностей. І тимчасово вивезені культурні цінності: на виставку, на експонування, на реставрацію – вони мають в установлені терміни повернутися на територію саме цієї держави, яка дала свідоцтво на вивезення культурних цінностей", – повідомив Кот.

Потрібно створити депозитарій у Києві, у якому б зберігалися артефакти до звільнення Кримського півострова від окупації, зауважив Кот. І додав, що програш Росії у суді у справі кримських артефактів фактично означатиме, що міжнародний суд визнав Крим українським. А також означатиме визнання факту окупації півострова.