Захід замість півдня

Гірськолижний карпатський  курорт Буковель влітку цього року став сильним конкурентом Одесі й Затоці. "Допомогли" анексія Криму, девальвація гривні і зусилля місцевих підприємців, охочих заповнити номерний фонд, що простоює влітку 

Катерина Шаповал,
Київ—Буковель—Київ

Якщо дивитися вниз з 1127‑метрової вершини гори Буковель, яка розташована в українських Карпатах, здається, ніби під ногами — Швейцарія: вкриті смарагдовими лісами схили і акуратне селище в долині з великим блакитним озером, у якому відбиваються гори. Схожості з літніми альпійськими курортами додають численні групи туристів навколо, працює підйомник і раз у раз проїжджають повз велосипедисти в екіпіровці для екстремальної їзди.

Ще кілька років тому для Буковеля — зимового гірськолижного курорту, який розташувався під цією горою,— така картинка була нетипова. З грудня до березня тут було багато людей. А ось влітку гурт відпочивальників помітно рідшав: для курорту це був низький сезон.

Все змінилося, коли Україна втратила Крим — головне місце літнього пляжного відпочинку, а девальвація гривні зробила відпустку за кордоном занадто дорогою для українців. Туристи поїхали в Буковель, власники якого, щоб заповнити свої готелі й котеджі на літо, до цього моменту обладнали велике водоймище для купання і побудували спа-центр. “Ти приїжджаєш туди і можеш почуватися як на морі,— говорить Лала Тарапакіна, засновниця проекту про подорожі Знайдено в Україні.— Мабуть, такою була задумка власників курорту". На користь Буковеля зіграло і те, що він розташований на відстані однієї ночі їзди від великих міст.

Річна відвідуваність тут подібна підйом на гору, що нависає над селищем: весь час вгору і вгору. Згідно з даними власне курорту Буковель, у 2013‑му влітку тут відпочили 250 тис. осіб, наступного року — вже 400 тис., а в 2015‑му три найтепліші місяці провели на курорті загалом уже 600 тис. осіб. Це приблизно п'ята частина тих туристів, які відпочили минулого року в Одеській області, або чверть тих, хто відпочив на Херсонщині.

У цьому сезоні в Буковелі чекають ще більшого зростання числа відпочивальників. При цьому, за даними Держкомстату, за останні два роки кількість внутрішніх туристів скоротилася вдвічі.

Буковель розташований у кілометрі від села Поляниця Івано-Франківської області. "Тут був глухий кут, навіть дороги сюди не було, потрібно було форсувати дві річки",— згадує свій перший візит на місце майбутнього курорту в кінці 1990‑х Віктор Шевченко, молодший брат засновника цієї зони відпочинку Олександра Шевченка. Останній не зміг поспілкуватися з НВ.

Брати — уродженці Коломиї. За словами молодшого Шевченка, в кінці 1990‑х вони з братом "зафанатіли" гірськими лижами, кожні вихідні їздили кататися на Драгобрат у Закарпатську область. “Нам хотілося нормального сервісу,— розповідає Шевченко.— Тоді його не було. Наприклад, в готелі, де ми зупинялися, навіть двері зачинялися з таким шумом, ніби вибухала бомба". А під час поїздки на старому бугельному підйомнику можна було пошкодити плечовий суглоб.

Так виникла ідея відкрити власні готель і підйомник. Стартовий капітал у Шевченка-старшого був: він володів компанією, яка виробляла цукор і молочніх продукти.

Спочатку бізнес був невеликим: підйомник, готель і ресторан. Але вже у 2001 році, тобто відразу після відкриття, на трасах Буковеля побувало 15 тис. осіб. У 2004‑му Олександру Шевченку вдалося залучити в партнери мільярдера Ігоря Коломойського, і Буковель увійшов до групи Приват. З цього моменту курорт став стрімко розвиватися. Обсяг інвестицій, вкладених у нього за всі наступні роки, склав $600 млн.

За ці гроші зробили революцію: відкрили нові підйомники, готелі і ресторани. Щоб продовжити високий сезон, стали розпорошувати на трасах штучний сніг. Завдяки цьому кататися в Буковелі можна з кінця листопада до початку травня.

Іван Шестаков, маркетинг-директор онлайн-кінотеатру Megogo і завзятий лижник, розповідає: так ретельно, як в Буковелі, в Україні майже ніде не облаштовують схили для катання. Завдяки правильному технологічному процесу тут приймають охочих кататися весь гірськолижний сезон — на схилах завжди є сніг, незалежно від погоди, каже він. З першими холодами траси починають заливати водою, щоб підготувати основу — масивну крижану подушку. І лише потім на нього напилюють штучний сніг. Шестаков зазначає, що це дозволяє кататися до квітня-травня, коли на інших українських курортах про сніг і не йдеться. Трас в Буковелі, на відміну від конкурентів, безліч, є також спеціальні — для новачків.

Але головне наше досягнення — велика розважальна інфраструктура, яка, по суті, популяризує зимовий відпочинок у горах. “Приїжджають туди натовпами люди, які й не збираються кататися,— каже Шестаков.— Але їм є чим зайнятися і вдень, і ввечері: жоден курорт в Україні не може похвалитися такою кількістю барів і ресторанів укупі з достатком усіляких атракціонів і розваг".

Минулої зими тут відпочили 1,5 млн осіб.

Щоб повторити зимовий успіх влітку, Буковелю потрібна була водойма. І вона знайшлася. Тут же.

В один з липневих вихідних 2015-го у по‑літньому сонному Буковелі було незвично гамірно. Цілих три дні тут гриміла вечірка на честь відкриття нового спа-комплексу Voda. Біля будівлі в мінімалістському скандинавському стилі виступали популярні виконавці — Іван Дорн, Джамала і група Мачете. Так, галасливо, закінчилося старе життя курорту — літо перестало бути тут низьким сезоном.

Спа-комплекс на тисячу місць з басейнами, що підігріваються, джакузі з видом на гори, сценою, що плаває на воді, італійським рестораном і шикарними шезлонгами відкрили на березі великого озера Молодості.

Штучна водойма був тут давно, але спочатку використовувалася не для купання, а як резервуар з водою, з якої виготовляли штучний сніг. Вийшов своєрідний замкнутий цикл: взимку з водойми вода по підземних трубопроводах наповнює снігові гармати, які роблять траси привабливими для лижників, а влітку озеро служить принадою для любителів пляжного відпочинку.

Вода тут бадьорить, її температура максимум 21-22°С — така зазвичай буває в спортивних басейнах. Просто живлять озеро гірські струмки, а його великий розмір не дає воді прогріватися під сонцем. Площа водойми еквівалентна двом футбольним полям, та й глибоко — можна по самісінький дах занурити триповерховий будинок.

У перші роки після відкриття на водоймі було безлюдно: не було обладнаних місць для купання, а береги засипали галькою. Плавати тут ризикували хіба що місцеві відчайдухи та працівники курорту.

Але потім частину береги укріпили і поставили 600 шезлонгів.

А вже у 2016‑му набережну розширили, встановили понтони і збільшили кількість шезлонгів на третину. "Поява комплексу Voda поставило Буковель на карту літнього відпочинку",— говорить Юріс Зудовс, генеральний менеджер готелю Radisson Blu Resort Буковель.

Зудовс, одягнений у діловий костюм з голочки навіть у спеку, згадує свій приїзд сюди три роки тому: закриті на літо заклади, мінімум людей на вулицях. Зараз — інша справа: натовпи туристів, в кафе і ресторанах на обід або вечерю столик краще бронювати заздалегідь.

Нинішнє завантаження громадського харчування в Буковелі — 60-70%, з радістю констатує Віктор Шевченко. І додає, що цього літа на курорті регулярно відкривають двері все нові й нові заклади з числа тих, що раніше працювали лише взимку.

І це притому, що комплекс Буковель — не найдешевший курорт в Україні, визнає Тарапакіна із Знайдено в Україні. Зараз найдоступніший номер економ-класу тут коштує від 542 грн без сніданку. Пристойніше житло — вже від 900 грн.

У хороших місцевих ресторанах обід на двох без спиртного обійдеться не менше 300 грн. Одна поїздка на підйомнику на гору і назад — 75 грн, а день у спа-комплексі Voda — 350 грн.

Але це все одно дешевше, ніж за кордоном, пояснює киянка Леся Кононенко, яка цього році, спокушена можливістю скупатися в озері, вперше поїхала влітку в Буковель. "За 6 днів на проїзд, харчування, проживання та прокат велосипедів на двох ми з чоловіком витратили лише 10 тис. грн",— пояснює вона. Якби Кононенко вирішила відпочити в Туреччині, їй би довелося витратити вдвічі більше.

А ще в Буковелі більш-менш європейський сервіс, додає Тарапакіна.

Кордон між Буковелем і селом Поляниця видно дуже чітко: тут закінчується тротуар. Охочим відпочити не на курорті, а в численних приватних готельчиках та гостьових будинках діставатися до красоти доводиться або по проїжджій частині або по грунтових стежинах, протоптаних у густій траві.

Скоро навантаження на ці самопальні доріжки зросте: навколо вирують численні будівництва. Місцеві підприємці розраховують, що Карпатське море — так тут називають озеро Молодості — збільшить число літніх клієнтів і у них. Так само, як це сталося з зимовим сезоном, коли обмежена кількість місць власне на курорті Буковель і чималі ціни там спричинили величезний попит на проживання в радіусі 10 км від трас. Зараз номерний фонд тут — близько 30 тис. місць.

"Цього року багато [підприємців-готельєрів у Поляниці] почали відкривати басейни біля готелів",— розповідає Іван Мазур, керівний готелем Marmaros. Він має намір сам зайняти іншу нішу: наступного року збирається відкрити невеликий кінотеатр на місці конференц-зали, яка зараз простоює. У тому, що клієнти будуть, Мазур впевнений: в Карпатах часто йдуть дощі, і в таку погоду відпочивальникам абсолютно нічим зайнятися. “Ми всі дуже стараємося,— посміхається Мазур, мружачись від яскравого сонця.— Тому нам усе вдасться".

Але майбутнє залежить все‑таки від стратегії власників самого курорту, вважає Олександр Лієв, екс-міністр туризму і курортів Криму. Він називає Буковель найкращим інфраструктурним турпроектом країни, який відбувся виключно завдяки волі та наполегливості групи Приват.

На думку експерта, постійні реінвестиції в Буковель говорять про те, що власники все‑таки розглядають його як довгостроковий та перспективний проект. Чого не скажеш про державу, яка ніяк не стимулює подібні починання. Навіть більше, дії держчиновників часто бувають головною причиною стагнації цікавих для туристичної галузі місць в країні.

А Буковель, судячи зі слів Геннадія Москаля, голови Закарпатської облдержадміністрації, незабаром зробить крок і в його регіон. Мовляв, група Приват ще 10 років тому планувала відкрити подібний комплекс у Закарпатті. Однак, як стверджує Москаль, сімейний клан Балог, відомий завдяки депутату Віктору Балозі, заважав цьому. Тепер же ідея отримала зелене світло власне від обласного голови. І Москаль вже передчуває натовпи туристів, які їдуть в його область і взимку, і влітку.