Що далі? Три чинники визначать перспективи палестинських територій — The Economist
Геополітика29 лютого 2024, 21:06
Матеріал опубліковано у спецвипуску журналу NV Світ попереду 2024 за ексклюзивною ліцензією The Economist. Републікацію заборонено.
Понад десятиліття життя на палестинських територіях було болісно незмінним. Окупованим Західним берегом річки Йордан керували корумповані націоналісти з ФАТХ, а блокадною Газою — корумповані ісламісти з ХАМАСу. Жителі Західного берега щоденно зазнавали кривд окупації. Мешканці Гази час від часу страждали від коротких воєн і довших періодів спокійного, але злиденного життя. Не було ані прогресу в напрямку рішення «дві країни для двох народів», ані примирення між двома відчуженими палестинськими фракціями.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
2023 року все змінилося. Ще до 7 жовтня це був найсмертоносніший рік для палестинців на Західному березі. А потім тихого осіннього ранку бойовики ХАМАСу перетнули кордон з Ізраїлем і вбили понад 1,4 тис. людей, більшість із яких були цивільними. Ізраїль негайно оголосив війну. Тисячі авіаударів і згодом наземне вторгнення спустошили Газу та знищили більше палестинців, ніж будь-яка війна з 1948 року.
Наступний рік змінить життя палестинців у спосіб, небачений з 2007 року, коли ХАМАС захопив контроль над сектором Гази. Неможливо спрогнозувати, як саме це станеться, але на результат значною мірою вплинуть три важливі чинники.
Перший — це коли і за яких обставин Ізраїль закінчить свою війну в секторі Гази. Армія каже, що зупиниться, коли усуне ХАМАС від влади. Безумовно, там сподіваються знищити лідерів угруповання. Але ХАМАС має десятки тисяч бойовиків і ще більше прихильників. Ізраїль може загрузнути у тривалій партизанській війні, а жителі сектору Гази — у тривалому вимушеному переселенні.
Другий чинник — те, що буде після війни. США та Ізраїль сподіваються, що країни Перської затоки допоможуть грошима на відновлення та, можливо, військами для міжнародних миротворчих сил. Перше вони, мабуть, зроблять, останнє реалізувати важче. Своєю чергою, арабські лідери закликатимуть керовану ФАТХ Палестинську адміністрацію (ПА), яка контролює частини Західного берега, повернутися до управління сектором Гази.
Це найкращий сценарій. Але ПА може не захотіти повертатися в сектор Гази на ізраїльських танках. І навіть якби вона це зробила, може з’ясуватися, що ПА не годна керувати територією (вона вже втратила контроль над частинами Західного берега). Це залишить відповідальним за безпеку та системи життєзабезпечення Ізраїль, якому, можливо, допомагатиме поспіхом зібраний із місцевих діячів уряд. Замість возз'єднання палестинців війна може посилити їхній розкол.
Це підводить до третього питання — про долю ПА та її лідера Махмуда Аббаса. Половина палестинців бажають розпуску ПА, яку вони вважають безнадійно корумпованою, а 80% прагнуть відставки Аббаса, який незабаром увійде у 20-й рік свого чотирирічного терміну. Навряд чи він прислухається, до того ж у нього немає явного наступника. Замінити його мріють різні чиновники, як-от Маджед Фарадж, який очолює розвідувальні служби ПА, та колишній начальник служби безпеки Джібріль Раджуб, але жоден із них не користується популярністю.
Оптимісти сподіваються, що у кровопролитному 2023 році знайдеться промінь надії — що ПА (з усіма її недоліками, корумпована, але набагато помірніша за ХАМАС) може зміцнитися, а Ізраїль, який пережив удар, знову повернеться до мирних переговорів. Але в наш час оптимізм у дефіциті.
За умовами ліцензії всі матеріали номеру публікуються українською мовою. Републікацію заборонено.