Потік емоцій. Як справлятися з гнівом — своїм і чужим

— від мозкової активності до переговорів і міжрасових взаємин. Однак, незважаючи на те, що гнів на робочому місці є повсюдним явищем і його дослідження в різних галузях тривають упродовж десятиліть, ми не знайшли простого шляху до розуміння всієї складності життєвого циклу гніву і того, як найефективніше ним керувати.

Однак, занурившись глибше в наукову літературу, ми зрозуміли, що просте переосмислення нашого уявлення про гнів може забезпечити нову, гнучку основу для взаємодії з цією емоцією в повсякденному житті. Ось що ми пропонуємо: уявіть собі гнів у вигляді потоку емоцій — як воду, що б'є із садового шланга.

Уявляючи собі гнів у вигляді потоку, можна виявити його ключові виміри: напрямок і силу. Розуміння того, чи ефективно спрямований шланг і чи виправданий напір, украй важливе для того, щоб розібратися, коли, як і чому варто сконцентрувати або переспрямувати гнів і посилити або послабити його інтенсивність.

Напрямок гніву

Уявіть, що у ваш кабінет вривається розгніваний колега: він кричить, важко дихає, його обличчя почервоніло, вени роздулися. Навіть якщо ви й гадки не маєте, у чому річ, — просто ваші двері були прочинені, — тепер ваша увага, безсумнівно, прикута до цього колеги.

Він злиться на вас через щось, що ви зробили, чи ви лише стали свідком його гніву на когось іншого?

Інтенсивність гніву можна регулювати в обох напрямках

Якщо вас незаслужено обрали мішенню, чи намагаєтеся ви переформулювати проблему так, щоб розгнівана людина зрозуміла: краще виплеснути свій гнів в іншому місці?

Якщо ви випадковий спостерігач, у вас також є вибір: ігнорувати гнів колеги чи допомогти йому обрати для нього продуктивніше русло. Ви можете просто співчутливо вислухати цю людину, поки вона випускає пару, і, можливо, звернути її увагу на те, чим вона ризикує, або, навпаки, якого позитивного ефекту може досягти, висловивши своє невдоволення керівнику.

По суті, ви вирішуєте, куди порадити колезі спрямувати його гнів.

Ключ до ефективного управління напрямком гніву — управління увагою присутніх. Наприклад, запропонувавши розгніваному колезі інший погляд на те, хто винен, можна допомогти йому поглянути на проблему з погляду іншої людини або переосмислити ситуацію і перенаправити потік із більшою користю для справи.

Інтенсивність гніву

Якщо мішень — ви, то чи ігноруєте ви цей сигнал, чи пропонуєте розгніваному колезі разом обговорити проблему, щоб подібна ситуація більше не повторилася? І те, й інше — способи послабити напір спрямованих на вас емоцій.

Коли злитеся ви самі, чи намагаєтеся переключити свою увагу на щось інше, чи дозволяєте гніву вирувати, чи приймаєте його? По суті, ви вирішуєте, як ви хочете відрегулювати інтенсивність почуттів, що охопили вас.

Важливо розуміти, що інтенсивність гніву можна регулювати в обох напрямках. Іноді слід пригнічувати сильний гнів, а іноді — посилювати слабкий.

Наприклад, уявімо, що ви відчуваєте гнів через несправедливу, на вашу думку, зміну політики компанії. У цьому разі рішення вийти провітритися, щоб не висловлювати своє невдоволення, може призвести до того, що керівництво не зрозуміє, що відчуваєте ви та інші співробітники, і ви не матимете змоги обговорити нову політику та привести її у відповідність до розумніших стандартів.

Навчившись самостійно регулювати свої думки та поведінку, ви зможете контролювати інтенсивність свого гніву, хоч би якої б він був сили. Замість того щоб реагувати імпульсивно, можна практикуватися в управлінні своїми емоціями, щоб за потреби посилювати свій гнів або приглушувати його. Частково цей процес полягає в ретельному обмірковуванні співвідношення витрат і вигод, які може спричинити прояв гніву. У результаті ви будете ефективніше керувати силою потоку, замість того, щоб просто перекривати його у випадках, коли цього робити не потрібно.

Управління гнівом

Розуміти, коли, як і чому варто змінити напрямок та інтенсивність гніву, — ціле мистецтво. Деякі рішення ухвалюються залежно від ситуації. Наприклад, чи безпечно втручатися? Чи відчуваєте ви, що маєте необхідні для цього навички?

Але кожному під силу навчитися ефективніше керувати своїм і чужим гнівом.

Для цього вам необхідно зрозуміти свою роль і те, чи є цей потік одиничною ситуацією або постійною проблемою. Розуміння того, чи тримаєте ви шланг, чи стоїте перед ним, чи спостерігаєте збоку, — перший крок до ефективного управління напрямком і напором.

По-друге, потрібно вирішити, чи слід втручатися і як: чи можете ви інакше піднести те, що спровокувало гнів, щоб кран не відкривався взагалі або відкривався менше чи сильніше? Якщо гнів уже надто сильний і ви не можете або не хочете його уникнути, чи можете ви допомогти розгніваній людині відрегулювати напрямок та інтенсивність її гніву, щоб так чи інакше впоратися з проблемою?

Ви можете навчитися краще контролювати потік гніву, так, щоб він ішов на користь стосункам і результатам роботи, а не шкодив їм. Результати досліджень говорять про те, що варто розвивати свій емоційний інтелект і зміцнювати віру у свою здатність справлятися з гнівом. Керуйте тими факторами, які позбавляють вас контролю над шлангом, — до них відносяться оборонна позиція, почуття сорому і навіть погане самопочуття через недосипання.

Виконуючи ці кроки і тренуючись регулювати напрямок та інтенсивність напору, ви зможете успішніше розв’язувати нагальні проблеми і не допустити того, щоб із часом гнів перетворився на руйнівну модель поведінки.

Переклад NV

NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок The Conversation. Републікація повної версії тексту заборонена.

Оригінал опубліковано на The Conversation

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут