Що ми робимо не так. Чому російські дрони-розвідники без перешкод залітають в середину країни — фахівець називає помилки і проблеми

— На ваш погляд, яким чином розвідувальним дронам ворога вдається долати значні відстані над територією України і при цьому залишатися неураженими?

— Усе дуже просто — бракує засобів протиповітряної оборони (ППО).

Втім, російські розвіддрони залітали вглиб території України навіть у 2022 році. Але згодом у цьому відпала потреба, тому що росіяни досить інтенсивно стали використовуватись літаки дальнього радіолокаційного виявлення та управління А-50, Іл-22, Су-24МР і навіть Су-34 з блоками, що дозволяють проводити розвідку.

Однак на початку 2024-го було знищено два літаки А-50, тому росіянам необхідно було відновлювати отримання розвідувальної інформації не по лінії боєзіткнення, де в 2023-му та на початку 2024-го хазяйнували розвідувальні БпЛА типу Орлан, Zala, Supercam, а глибше з території України.

Звісно, ці розвіддрони не можуть повністю компенсувати можливості літака А-50 від слова «взагалі». Вони не можуть надати той обсяг інформації, який забезпечує А-50, але характеристики цих безпілотників, які між собою досить схожі, дають змогу здійснювати контрольований оператором політ углиб території на відстань 100−150 км, а на автопілоті, в авторежимі це може бути політ углиб території на дальність 400−600 км. Проте в останньому випадку це — політ в один кінець.

Ще одна характеристика — висота польоту. Середній показник максимальної висоти польоту розвіддронів — 5−6 км. Таким чином мобільні групи перехоплення, що полюють на дрони-камікадзе Shahed-136, просто відпадають, тому що вони в цьому випадку неефективні. Зрештою, навіть не всі переносні зенітні ракетні комплекси (ПЗРК) можуть працювати на таких висотах. Отже, з мобільними групами перехоплення проблема.

— У такому разі, як боротися з російськими розвіддронами? Що для цього потрібно?

— Потрібні комплекси малого та середнього радіусів дії, щоб повністю закривали повітряний простір [України]. А їх нам критично бракує. Таким чином перша проблема — гострий дефіцит комплексів малого та середнього радіусів дії.

Наступний момент — це спроможність здійснювати альтернативні можливості перехоплення російських розвіддронів. Для цього необхідно залучати авіацію, як наприклад, в Одесі [для збиття розвідувальних БпЛА] використовують легкий поршневий спортивно-тренувальний літак Як-52. В Одесі ця методика зарекомендувала себе досить ефективно. Але в решті регіонів України вона чомусь не стала настільки популярною і її не застосовують.

У чому ж проблема? Невже немає пілотів? Ні, пілоти є, і їх багато саме для цих літаків. Можливо, бракує самих літаків? Так навіть літаків Як-52 достатньо. І навіть якщо хтось не надасть Україні цей літак, то його завжди можна купити в Європі, де цих бортів тисячі одиниць, а середня ціна становить $25−30 тис.

Якщо українці збирають десятки мільйонів гривень на дрони, то навряд чи така мета як придбання літака стане проблемою. Особливо якщо йдеться про більш-менш заможні області, то, думаю, місцевій владі це під силу. Або ж можна зібрати місцевих видатних джентльменів і організувати умовну лігу місцевих олігархів, щоб вони склалися бодай по $1 тис. І ось вам літак, що працюватиме й захищатиме ваше місто. Але це чомусь не реалізовується. Тут або проблема на місцевому рівні, або на якомусь іншому — мені про це невідомо.

Ще один спосіб протидіяти розвіддронам це — альтернативні можливості перехоплення. Мова про класичні комплекси радіоелектронної боротьби (РЕБ). Але і їх в Україні бракує. У Сил оборони фактично дефіцит систем РЕБ навіть по лінії боєзіткнення.

Хоча ще з 2014 року постійно наголошувалося про перспективи використання РЕБ у війнах майбутнього, але тоді більшість керівників ці перспективи применшували. Хоча насправді вони тільки посилювалися, особливо з ростом можливостей використання безпілотників у різних форматах.

І це не єдиний приклад. Згадайте, як [у 2019-му] в України була можливість закупити бразильські легкі турбогвинтові штурмовики Embraer EMB 314 Super Tucano. Але з’явився гурток експертів, які заходилися заявляти, що це — кукурузник епохи Другої світової війни. Мовляв, навіщо нам кукурузник, адже ми повинні орієнтуватися на величніше майбутнє, в якому є винищувачі F-16, F-35 і Зірка Смерті [бойова космічна станція із саги Зоряні війни]. І ось через тодішню недалекоглядність, коли нищили ідею купівлі Super Tucano, нині маємо чергову проблему. Спершу мали проблему з шахедами, які б на ура збивалися з Super Tucano, а тепер ще й розвіддрони.

— До речі, шахеди й досі становлять проблему і, пролітаючи над значною територією України, долітають до столиці чи західних областей. Як ви це прокоментуєте?

— Річ у тім, що у шахедів поступово збільшується висота польоту. Якщо раніше вони літали переважно на висоті 500−700 м, то нині вони вже літають на висотах більше 1 км. Поки що це в зоні досяжності наших сухопутних мобільних груп перехоплення. Але якщо ця тенденція триватиме, то вогневого впливу бракуватиме і мобільним групам потрібно буде масово переходити на ПЗРК. А якщо ця тенденція збережеться, то і ПЗРК вже не допоможе.

І ось тут ми знову повертаємося до питання Super Tucano, який міг би бути ефективним не тільки проти шахедів, а й проти розвідувальних дронів.

До речі, ще один варіант боротьби з розвідувальними БпЛА це — дрон-камікадзе, що полює за ворожим розвіддроном. Декілька варіацій такого використання вже демонструвалися. Цей напрямок зародився в 2023 році, вже є декілька проєктів таких дронів-камікадзе і нині їх починають втілювати, але значно повільніше, ніж росіяни використовують вікно можливостей та максимально застосовують свої розвідувальні дрони типу Орлан, Zala, Картограф, Supercam тощо.

— Такий мисливець за розвідувальними БпЛА це фактично різновид FPV-дрона?

— Так, це дрони FPV-формату. Але слід розуміти, що FPV-дрон, оснащений навіть легкою вибухівкою, не має значної висоти польоту, йому вкрай складно піднятися до розвідувального БпЛА на висоту 5 км. Тому в цьому випадку потрібен буде носій, що відправить FPV-дрон на таку висоту. Для цього є різні можливості та варіанти, але я не розголошуватиму подробиць, яким чином FPV-дрони можуть опинятися на висотах розвідувальних безпілотників.

— Чи існує різниця між швидкостями польоту розвідувального дрона і шахеда?

— Ні. В принципі, швидкості у них майже однакові.

— А чи українські системи ППО бачать російські розвіддрони? Їх взагалі можна відслідкувати?

— В принципі, бачать. Звісно, не всі ЗРК, але їх можна модернізувати. Наприклад, у Сил оборони є радянські зенітні ракетні комплекси Стріла-10, базові характеристики яких не дають можливості бачити дрони. Але якщо ці ЗРК злегка модернізувати й облаштувати, скажімо, електрооптичним візиром Валлі, що допомагає збивати дрони, — і вже комплекс, який поганенько працював по малогабаритних повітряних цілях, починає працювати по них ефективніше.

— Ви акцентуєте увагу на літаках, зокрема, Super Tucano, але чи доцільно проти шахедів та ворожих розвіддронів піднімати в небо авіацію? І наскільки це взагалі безпечно? Адже наземні системи української ППО можуть влучити в літак, який полює за дроном.

— Ризики є завжди. Як й я казав, зараз над Одесою проти дронів піднімають Як-52. Але навіть і його одного разу ледь не збили. Тому тут на перший план виходить питання синхронізації дій. Якщо все узгоджено, усі [підрозділи] перебувають на зв’язку і все злагоджено, то проблем не повинно бути.

Згадайте, як тільки росіяни в 2022-му почали використовувати шахеди, проти них піднімали МіГ-29. Ну, не збивала ж тоді українська ППО разом із шахедами й МіГ-29. Отже, якась комунікація існує. Хоча використовувати швидкісний винищувач для збиття настільки повільної цілі як дрон, то результат все ж таки сумнівний.

Саме тому для перехоплення дронів і потрібні повільніші штурмовики турбогвинтового типу. І це не обов’язково має бути бразильський Super Tucano. Скажімо, у американців досі на складах є чимало легких штурмовиків OV-10 Bronco, які нині не використовуються й зняті з озброєння. Тому можна було б Україні зробити запит на ці літаки.

Звичайно, я розумію, нині у багатьох ейфорія, що невдовзі в Україні з’являться F-16 Fighting Falcon, але нам потрібні не тільки ці літаки, а й легка штурмова авіація, або легкі ударні гелікоптери. Нехай це будуть не основні ударні гелікоптери армії США AH-64 Apache, хоча, звісно, хотілося б і їх, але достатньо і гвинтокрила Bell AH-1Z Viper. До того ж гелікоптери Viper належать до надлишкового майна ВМС США. І щовесни проводиться щорічний розпродаж такого майна, серед якого є й ці гвинтокрили.

Скажімо, цього року США продали 24 гелікоптери AH-1Z Viper. Були торги. Чому Україна в них не взяла участь? Чому ми не зробили запит на ці гелікоптери? А вони, між іншим, теж досить непогано працюють по таких цілях як шахеди і розвідувальні дрони.

— У такому разі, де найдоцільніше збивати ворожі дрони: у прикордонні та у менш густонаселених районах країни, чи давати безпілотникам можливість по кілька годин літати над територією України й знищувати їх у глибині країни при підльоті до потенційної цілі?

— Річ у тім, що ворожим дронам вдається долати такі відстані, бо вони летять за траєкторіями, де не розміщено засоби ППО. Ворог знає про ці локації.

І якщо, наприклад, подивитися на мапу траєкторії польоту крилатих ракет під час масованого удару по Києву 8 липня, то побачимо, що ракети пройшли майже всю територію України. І це не вперше, коли росіяни обстрілюють Україну крилатими ракетами, — які, до речі, українська ППО доволі ефективно збиває, — а вони, ніби ніж крізь масло, проходять майже всю територію країни. Звісно, частина ракет збивається під час польоту, але переважна кількість, якщо мова про столицю, збивається саме на Київщині та Києві, адже київська ППО починає формуватися ще з Київської області. Але навіть там є зони, через які можуть пролітати ракети й дрони-камікадзе. Особливо, коли шахеди проходять північними траєкторіями, де є прогалини, і дрони можуть там не тільки пролітати, а й розвертатися, роблячи такий маневр, щоб ввести в оману Сили оборони.

Щодо решти території України, то ворог розуміє, як прокладати траєкторії польотів ракет, бо знає, де і коли розміщено засоби ППО. Розвідка у росіян теж працює. Звісно, Сили оборони постійно змінюють локації засобів ППО, але тим не менш ворог теж оперативно намагається це з’ясувати. До речі, навіть нальоти дронів-камікадзе це теж елемент викриття нашої ППО, щоб дізнатися про нові локації.

Схожа ситуація і з розвідувальними дронами. Росіяни прокладають їхні маршрути таким чином, щоб обійти засоби ППО.

Щодо того, де краще збивати ворожі дрони, то, звісно, найкраще це робити, доки вони взагалі не перетнули український кордон і збивати їх ще над територію РФ. Але це вкрай складно, тому що необхідно, щоб комплекси малого та середнього радіусів дії стояли майже на кордоні з Росією. А якщо вони там стоятимуть, то росіяни їх обстрілюватимуть або з артилерії, або це робитимуть диверсійні групи з ПТРК чи інших засобів ураження.

Тому все ж таки доведеться збивати ворожі безпілотники над територією України. І найкращий варіант — робити це якомога раніше, щоб розвіддрон не вийшов на свою позицію і не міг провести об'єктивний контроль території для наведення, наприклад, балістичної ракети Іскандер-М.

Крім того, слід розуміти, що з урахуванням висоти польоту у 5−6 км, розвіддрону не потрібно зависати прямо над ціллю. На такій висоті та з урахуванням наявної оптики він взагалі здатний бачити на декілька десятків кілометрів. Тому не завжди і не всі розвідувальні дрони зависають над потенційною ціллю ураження. Як правило, вони перебувають на відстані від цілі, через це їх і потрібно збивати якомога раніше.

Ось, наприклад, розвіддрон збивають над Одесою, а [ворожий боєприпас] прилітає по Чорноморську, що в 30 км від Одеси. І при цьому розвідувальний БпЛА не висів над Чорноморськом, а був над Одесою. Проте доки його помітять і зіб'ють із ЗРК чи з Як-52, він уже починає передавати ворогу розвідінформацію, після чого прилітає по Чорноморську. Якщо ж розвіддрон збивають, скажімо, над Южним, то може прилетіти ближче [до Одеси]. Таким чином, зважаючи на те, де збито розвіддрон, можна спрогнозувати, куди може прилетіти [ворожий боєприпас]. Ось тому ці дрони й потрібно збивати якомога раніше.

— А про що ще свідчать траєкторії маршрутів, якими пролітають ворожі дрони над Україною?

— Як я й казав, дрони-камікадзе використовують не тільки для ураження, а й щоб викрити місцезнаходження української ППО.

Тому, коли відбувається масований наліт дронів, за їхньою траєкторією можна припустити, яким буде [майбутній ракетний] удар.

Якщо наліт шахедів відбувається, наприклад, із Чорного моря й дрони заходять не через Одеську, а через Херсонську й Миколаївську області, то можна зробити висновок, що вони прокладають маршрути для [крилатих ракет морського базування] Калібр.

Якщо ж шахеди заходять через Сумщину і йдуть по півночі в напрямку західної України або на Київ, то це може бути прокладанням майбутніх ракетних маршрутів [для крилатих ракет повітряного базування Х-101, Х-555] за цим напрямком.