Я вивчив кілька іноземних мов у зрілому віці. Розмовну французьку освоїв всього за 17 днів, використовуючи техніку, якою готовий поділитися з вами. До цього випробував її на іспанській.
Отже, влітку 2005-го я гостював у подруги в маленькому французькому селі в Божоле. Там ніхто не розумів мене, і навіть подруга, знаючи про мою амбітну мету вивчити нову мову, відмовилася говорити зі мною по-англійськи.
Так довелося встановити для себе порядок, якого я дотримувався щодня, раз за разом повторюючи одне й те саме.
Щоранку я виписував правильні та неправильні дієслова за півтори-дві години. За два тижні списав весь блокнот. Мені досі здається, що записування чогось від руки – кращий спосіб запам'ятовувати.
Поки я писав, слухав навчальні аудіозаписи, на яких викладач навчає англомовних учнів говорити по-французьки. Дуже корисно чути, як інші припускаються помилок, і вчитися на них, як це буває в шкільному класі. За два тижні я двічі прослухав три різні курси.
Читання дитячих книжок – відмінний спосіб вчити нові мовиПісля обіду я за 45-60 хвилин бігав по французькому селу і слухав французьку музику, яка дуже легко запам'ятовується. Музика – відмінний спосіб вчити інтонації і тренувати лицьові м'язи поки співаєш на самоті.
Далі: я читав "Чарлі і шоколадна фабрика" у французькому перекладі. Читання дитячих книжок – відмінний спосіб вчити нові мови. По-перше, в них використовується проста мова, а по-друге те, що ви знаєте історію, допомагає вгадувати значення нових слів і уникати словника.
Я провів як мінімум годину, намагаючись написати базове есе про себе, в якому моя французька подруга повинна була виправити помилки. Коли ви зустрічаєте нових людей, вас обов'язково запитають: "Звідки ви?", "Чим ви займаєтеся?", "Вам подобається Франція?". Вивчивши готові фрази, ви практикуєтеся і стаєте впевненішими.
Ще одна добра порада – вчіть слова-паразити. Люди часто вимовляють різні слова і фрази між реченнями, які мало що означають, але при цьому дають час подумати під час розмови і роблять вас впевненішими.
Через 17 днів я поїхав з маленького містечка і вирушив у Париж. Там зустрів дівчину в кав'ярні, і ми розговорилися. Через кілька хвилин вона запитала, скільки я живу у Франції. Коли ж я зізнався, що вчив французьку всього 17 днів, вона дуже здивувалася, додавши, що була впевнена, ніби я живу у Франції щонайменше рік.
Повну версію колонки читайте на Time
Більше поглядів тут