Перевірка на доброчесність. У чому підозрюють сімох кандидатів на посади в Антикорупційному суді

Про це повідомляє Transparency International.

Ідеться про суддів Інну Білоус, Андрія Біцюка, Володимира Воронька, Віктора Маслова, Оксану Олійник та Валерію Чорну, а також адвоката Сергія Мойсака. Зокрема, суддя з Тернополя Інна Білоус виносила рішення про заборону мирних зібрань під час Революції Гідності, а мати судді Валерії Чорної придбала квартиру за майже 2,5 млн грн, хоча пенсіонерка і не має таких доходів.

Інші судді, наприклад, приховували майно і гроші, не декларували гроші від продажу майна, прав на нерухомість, житло, в якому живуть, і так далі. Це підтверджені факти. Але їх не було достатньо, щоб заблокувати їх іще на етапі проходження співбесіди. Про це в коментарі Радіо НВ заявив юридичний радник Transparency International Україна Максим Костецький.

Також він відзначив важливу роль Ради міжнародних експертів у відборі, які довели свою функціональність в умовах обмежених ресурсів і часу. 

"Загалом, якщо враховувати у відсотковому відношенні, то у абсолютної більшості кандидатів, які брали участь у конкурсі, не було претензій стосовно доброчесності, тому, в принципі, можна вважати, що попередній прогноз стосовно закінчення успішного відбору і стосовно того, що кандидати, які були обрані і подані на подання від Вищої Ради Правосуддя, заслуговують не те, щоб їм дати шанс проявити себе у суді Вищого антикорупційного суду, першій інстанції і апеляційній палаті", – зауважив Костецький.

Рекомендовані кандидати

Усього на підпис президенту буде подано 35 кандидатур. Їх рекомендує Вища Рада Правосуддя. З них – 22 судді, 11 адвокатів і два науковців. Вони претендують на посади Антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ще по дві кандидатури до кожної з інстанцій поставили на паузу, розповів голова Вищої Ради Правосуддя Ігор Бенедисюк.

"Також ухвалили відкласти питання щодо внесення подання щодо призначення Боднара Сергія Богдановича і Цікало Володимира Ігоревича на посаду суддів кваліфікаційної палати Вищого антикорупційного суду і Галабала Маркіяна Васильовича та Крука Євгена Васильовича на призначення на посаду суддів Вищого антикорупційного суду. Відкладено питання розгляду до 28 березня. Вітаю всіх, хто отримав призначення, з цією, маю надію, для вас щасливою датою. Хочу повідомити, що найблищим часом таке подання буде направлено до президента на видання указу", – повідомив Бенедисюк.

Президент і Вища кваліфікаційна комісія

Суддів повинен призначити президент не пізніше 30 днів з моменту отримання подання від Вищої ради правосуддя та не має права відмовити у призначенні будь-кого із кандидатів.

Згідно з законом, підпис президента є формальністю, але по факту президент дуже впливає на Вищу кваліфікаційну комісію суддів, як і на решту органів, розповів Радіо НВ член Громадської ради доброчесності, колишній суддя Михайло Жернаков. 

"З цих семи, насправді, тільки до двох я мав дуже серйозні претензії – це суддя Майдану і суддя, яка не могла пояснити свої статки. Щодо решти – вони більш менш пояснили свою ситуацію, тому не є така проблема, як наприклад у Верховному суді, де є 16 недоброчесних кандидатів: ймовірни російські громадяни, порушники прав людей. Тому це принципово різні ситуації. Для Антикорупційного суду це більше плюс, ніж мінус", – зазначив Жернаков.

Нагадаємо, у складі Вищого Антикорупційного суду повинні працювати 27 суддів, в апеляційній палаті суду – 12.