Про це 11 листопада повідомляють джерела і документи, з якими ознайомився Reuters.
Такий підхід відображає брак персоналу і сучасного обладнання у венесуельської армії, пише агентство.
Армія США значно перевершує венесуельські сили, які страждають через брак тренувань, низькі зарплати і застаріле устаткування, зазначають шість джерел, знайомих із можливостями венесуельської армії. Деякі командири навіть змушені домовлятися з місцевими виробниками продуктів для забезпечення харчування своїх підрозділів через дефіцит поставок державою.
У зв’язку з цим уряд президента Венесуели Ніколаса Мадуро спирається на дві стратегії: партизанський опір, про який публічно згадували високопосадовці, та інший план, який не афішується.
Партизанська оборона, яку уряд називає «довготривалим опором», передбачає дії невеликих військових підрозділів у понад 280 місцях із саботажем та іншими партизанськими тактиками, згідно з документами багаторічного планування, які проаналізував Reuters.
Друга стратегія, відома як «анархізація», передбачає використання розвідки та озброєних прихильників правлячої партії для створення хаосу на вулицях Каракаса та ускладнення управління країною для іноземних сил.
Невідомо, коли саме ці тактики можуть бути застосовані, але джерела зазначають, що вони доповнюють одна одну. Водночас шанси на успіх опору залишаються низькими. «Ми не витримаємо і двох годин у звичайній війні», — каже джерело, близьке до уряду.
Мадуро заявляє, що 8 мільйонів цивільних проходять підготовку в місцевих ополченнях, але джерела оцінюють, що в сценарії «анархізації» можуть брати участь тільки 5−7 тисяч осіб, включно з розвідниками, озброєними прихильниками партії та членами ополчення. Для партизанської «війни опору» держава може залучити близько 60 тисяч військових і Національної гвардії, додає агентство.
За даними джерел, Венесуела має близько 5 тисяч російських переносних ракет Ігла, які вже розгорнуті, а накази військовим передбачають розпорошення та відхід до укриттів в разі першого удару США.
Аналітики зазначають, що теперішній військовий потенціал Венесуели обмежений, а демонстрації озброєння та ополчення покликані більше залякати супротивника і показати готовність створювати хаос, ніж реально протистояти армії США.
Загострення відносин між США та Венесуелою
6 листопада видання The Atlantic із посиланням на джерела писало, що Сполучені Штати обговорюють можливість «контрольованого відходу» Мадуро з поста президента Венесуели в обмін на гарантії безпеки особисто йому і його підлеглим.
6 листопада Сенат США заблокував резолюцію, яка могла б заборонити Трампу здійснювати військові удари по Венесуелі без згоди Конгресу.
3 листопада Трамп зробив неоднозначні заяви щодо можливого втручання Сполучених Штатів у ситуацію у Венесуелі. У коментарі для телеканалу CBS він запевнив, що не очікує на війну, однак переконаний, що дні диктатора Ніколаса Мадуро на посаді «лічені».
30 жовтня видання The Wall Street Journal із посиланням на джерела писало, що адміністрація Трампа виявила низку потенційних цілей у Венесуелі, до яких відносяться військові об'єкти, задіяні в контрабанді наркотиків. У разі ухвалення рішення про авіаудари, їхньою метою буде змусити лідера Венесуели Ніколаса Мадуро залишити посаду.
6 вересня телеканал CNN із посиланням на джерела в Білому домі повідомив, що Дональд Трамп розглядає варіанти військових ударів по наркокартелях у Венесуелі як частину ширшої стратегії, спрямованої на ослаблення Ніколаса Мадуро.
Трамп також дозволив ЦРУ проводити таємні операції в країні. Однак він не уточнив, чи входить до цього плану фізичне усунення Мадуро, зазначивши, що «Венесуела відчуває на собі тиск».