Ватикан вступає в дискусію про штучний інтелект

Погляди

14 листопада, 09:03

Анна Буверо

Спецпосланець Франції з питань штучного інтелекту, голова ради директорів Вища нормальна школа (ENS)

Епоха алгоритмів порушує старі ключові питання про місце людини в системах, які ми самі ж створюємо

Зараз, коли штучний інтелект позбавляє нас орієнтирів, багато хто гадає, яке ж місце в підсумку посядуть люди в технологічній революції, що почалася. Суспільство розколюється, економічні моделі припиняють працювати, а політики розводять руками. Але в цьому хаосі виділяється голос Ватикану.

Я щойно повернулася з Риму, де брала участь у «Діалогах Мінерви» — зустрічах теологів і мислителів з усього світу, а також лідерів техносектору, особливо з Кремнієвої долини. Майже десять років Святий Престол послідовно організовує ці діалоги про ШІ, сприяючи глибоким роздумам на цю тему, яка так часто викликає бінарне ставлення.

Як і з темою зміни клімату, покійний Папа Франциск намагався налагоджувати такі діалоги і брати участь у них. Започаткована ним робота допомогла домогтися цілої низки зобов’язань ставити «людей у центр» технологічних розробок. Саме цей девіз лежав в основі його послань на суспільно значущі теми, включно зі зверненням до глав держав і урядів, які зібралися торік в Апулії на саміт G7.

Франциск прагнув поглибити та розширити наші погляди. Він запрошував нас критично підходити до ШІ, попереджаючи про його ризики, але водночас наголошуючи на його потенційній користі для суспільства.

Лев XIV регулярно закликає дати етичну відповідь на цю технологію

Сьогодні його наступник, папа Лев XIV, підтверджує ці підходи. Ім'я Лев, обране новим папою, змушує нас згадати про Лева XIII, автора енцикліки 1891 року Rerum Novarum. Це основоположний текст соціальної доктрини Церкви, що з’явився після соціальних потрясінь індустріальної епохи. Лев побачив явні паралелі між обставинами, в яких опинився його тезка-попередник, і сучасними проблемами, створюваними штучним інтелектом. Ставши папою, Лев регулярно закликає дати етичну, структурну відповідь на цю технологію.

В епоху, коли індустріалізація народжувала робітничий клас і прирікала багатьох на злидні та експлуатацію, енцикліка Rerum Novarum (назву можна перекласти як «Про нові речі» або «Про інновації») прагнула знайти баланс. У ній наголошено було на чіткій межі між комунізмом і капіталізмом, відкидалася класова боротьба, а приватну власність визнавали природним правом, яке дає змогу людям насолоджуватися плодами своєї праці. Водночас у ній засуджувалася концентрація багатства в руках небагатьох промисловців, заохочувалося створення робітничих профспілок, визнавалася роль держави в забезпеченні соціального захисту.

Rerum Novarum стала поворотним моментом у житті Церкви, яка раніше намагалася триматися осторонь численних сил, народжених сучасністю. Завдяки енцикліці Льва XIII Церква сформулювала власну соціальну доктрину, яка потім призвела до ухвалення законів про захист відпочинку в неділю, запровадження сімейних допомог, появи деяких профспілок, а також лягла в основу концепції християнської демократії — провідної політичної сили в післявоєнній Європі.

Сьогодні ШІ порушує схожі питання про працю, нерівність та умови життя людей. Що означає гідна праця в епоху ШІ? Цього разу технічна революція стосується не стільки фізичного виробництва, скільки інтелектуальної праці. Поширення цієї технології знизить зарплату середнього класу? Чи не поставить вона під загрозу сенс життя людини і суспільства, зводячи людей до рівня простої обслуги технологій? Як зберегти людське судження і креативність, коли нова технологія вже використовується для заміни цих функцій? Головне економічне питання: чи можна розробляти цю технологію так, щоб вона доповнювала працю людини, а не заміняла її.

Виникають й інші питання. Як ставитися до АІ-застосунків, що імітують «бесіди» з покійними, використовуючи їхні відео- та аудіозаписи? Як ШІ вплине на навчання дітей? Як домогтися, щоб використання цих інструментів не обмежувалося лише кількома мовами? Вчені згодні, що у світі приблизно 7 тисяч мов (не кажучи вже про тисячі діалектів), але великі мовні моделі зазвичай навчають лише небагатьох.

Математик за освітою, Лев XIV не є ані технофобом, ані технофілом. Він виступає за підходи, що спираються на розуміння. Перш ніж судити, треба витратити час на те, щоб зрозуміти. І треба гуманізувати дискусії, а не посилювати їхню поляризацію. Як і Лев XIII, він має намір домагатися, щоб нова технологічна революція залишалася на службі загальному благу суспільства та трудящих.

Вступ Ватикану в цю дискусію може здатися несподіваним, але він абсолютно легітимний. У світі приблизно мільярд католиків, і Церква безпосередньо впливає на більш ніж 200 тисяч дитячих садочків, шкіл, коледжів, інститутів та університетів, а також на понад 100 тисяч медустанов, лікарень і центрів догляду за хворими та людьми похилого віку, причому на всіх населених континентах. Вона може зіграти важливішу роль, ніж багато інших організацій, домагаючись, щоб ШІ став важелем підвищення інклюзивності. Її слова можуть нагадати нам про те, що технології повинні служити людям і суспільству, а не навпаки.

Етичну відповідальність не можна залишати лише урядам або техногігантам. Для створення справедливого, інклюзивного та сталого ШІ треба об'єднати різні (часом несподівані) голоси. Це повністю відповідає духу ватиканських «Діалогів Мінерви» і стосується всіх і кожного з нас — вірян чи ні.

Епоха алгоритмів порушує старі, ключові питання про місце людини в системах, які ми самі ж створюємо. Відповідь на них поки що залежить від нас.

Оригінал

NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікацію повної версії тексту заборонено

Copyright: Project Syndicate 2025

Інші новини

Всі новини