Чи можна оцінити в цифрах, яку користь суспільству приносять журналісти, редактори, газети, онлайн-ЗМІ? Частково так! Економісти з університету Ілінойса разом з колегою з Університету Нотр-Дам розрахували, як локальні новинні видання (газети), а точніше їх закриття, позначаються на роботі місцевої влади та ефективності розпорядження державними фінансами. Дослідники виявили, що в американських округах, де за останні 10 років кількість локальних медіа скоротилося до двох і менше, влада працює гірше і вартість боргу істотно дорожча, ніж в містах, де місцеві ЗМІ продовжили працювати. Прибутковість за облігаціями "безгазетних" міст в середньому на 0,5-1,1 процентного пункту вище. Нехай вас не бентежать десяті частки відсотків: за ціни муніципального боргу 2-5% це зовсім немало. А з огляду на розмір ринку – майже $4 трильйони – ефект ЗМІ виражається в десятках мільярдів доларів.
Інвестори пред'являють підвищену плату за ризик до округів, які втрачають ЗМІ, з наступних причин: без локальних ЗМІ знижується підзвітність місцевої влади, кількість чиновників та їхні зарплати швидко зростають, а якість їхніх рішень погіршується.
Для Штатів такий вплив ЗМІ буде наростаючою проблемою. Кілька років тому в побуті американських медійників з'явилося словосполучення "новинна пустеля". Сто років тому в США було більше 500 міст з двома або більше місцевими новинними газетами, зараз менше 10. Міста і регіони без локальних новинних ЗМІ – саме ті пустелі. Великі редакції великих міст шукають історії, цікаві в першу чергу широкій аудиторії цих міст, і у них немає ні мотивів, ні ресурсів з'ясовувати, що відбувається в умовному Анкориджі.
Погана новина – в Україні мало сильних локальних редакцій
Суб'єктивно (не зустрічав досліджень) схожі тенденції спостерігаються в більшості країн: 2-5-10 сильно центральних і сильно технологічних новинних ЗМІ захоплюють левову частку рекламного ринку (що залишилася після Google і Facebook), і локальні, невеликі видання не можуть знайти працездатну бізнес-модель.
Чи можна якось екстраполювати ситуацію і дані на Україну? З цифрами складно: у нас муніципальні облігації є рідкісним раритетом (єдиний випуск за чотири роки нещодавно зробила Львівська міськрада). А на рівні смислів – цілком. Зрозуміло, що сильні місцеві редакції підвищують прозорість, підзвітність і якість локальної влади і в Україні. Очевидно, що роль четвертої влади у вигляді локальних ЗМІ сильно зростає, коли перші три зовсім слабкі. І місцеві ЗМІ – важливий гравець, здатний перешкодити феодалізації країни. Київ погано уявляє ситуацію в регіонах. Ви щось знали, наприклад, про найважливіші події Херсона? А якби там не трапився жах з Катею Гандзюк?
Погана новина – в Україні мало сильних локальних редакцій, здатних розкопувати і виразно розповідати важливі історії. Хороша (умовно) новина – локальним новинним медіа не доводиться дуже жорстко конкурувати за увагу читачів і бюджети рекламодавців з центральними ЗМІ. У Києві досить багато медіа, які зуміли залучити мільйони читачів, але левова їх частка – кияни. Всі центральні ЗМІ вельми далекі від монополії на новини, до того ж вони не дуже знають, як перетворити десятки мільйонів переглядів на стійку бізнес-модель.
Іншими словами, у регіональних ЗМІ немає столичних конкурентів, які б виглядали недосяжними і непереможними, але і відповідей, яка бізнес-модель дозволить їм вижити і розвиватися, у них теж немає.
P.S.: Центр удосконалення економічної журналістики при KSE проводить третій набір на навчальну програму Економіка, ринки і аналіз даних (НВ – один з інформаційних партнерів проекту).
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени