Тінь Оскара продовжує нависати над нами, хоча весна вже щосили гріє, а за вікном зійшла вся крига з Дніпра. Дивний вибір кіноакадеміків залишився в історії, але ніщо не завадить нам продовжити перебирати номінантів на звання фільму року в пошуках пристойного кіно. Сьогодні ретельно придивимося до одного з найбільш інтригуючих оскарівських номінантів, фільму «З міркувань совісті» – у бізнес повернувся хуліган і антисеміт Мел Гібсон!
Встановлений датчик говорить про те, що заголовок з цитатою з Висоцького напевно вже використовували в рецензіях до цього фільму, але я не гугл, тим більше, він точно і лаконічно описує всю фабулу – історію першого відмовника в історії американської армії, отримав вищу нагороду – Медаль Пошани.
Для початку відкотимося на десять років назад і згадаємо, чим же тоді проштрафився режисер «Апокаліпто», який нас приємно здивував. Отже, в липні 2006 року Гібсон був зупинений поліцейським за кермування з відкритою пляшкою текіли, після чого при свідках звинуватив євреїв у всіх бідах людства. П'яну маячню зафіксували і оприлюднили, преса стала дибки і Мела «зняли з поїзда».
Не допомогло ані публічне каяття, ані заступництво зіркових друзів – Мелу пригадали і тата-антисеміта, та інші висловлювання по темі, і навіть зображення євреїв у негативному світлі у «Страстях Христових». У результаті Гібсона, який тоді був більшим суперстаром, аніж найгарніший з адідасівских кросівок, відлучили від професії.
Найбільші голлівудські акторські агентства, без яких нікому і ніколи не потрапити у пристойний фільм, внесли Гібсона в чорний список – фільми з його участю бойкотувалися, а нові проекти ховалися під сукно, без всяких знижок на гарячу ірландську кров і простацьке австралійське походження.
Старина Мел був змушений зніматися в треші типу «Мачете вбиває» або ж стояти восьмим індіанцем у четвертому ряду чергових «Нестримних». На животіння пішло цілих десять років, золоті роки кар'єри пішли коту під хвіст, але тут на розпечений трон головного скандаліста-антисеміта сів Чарлі Шин, а Гібсон потихеньку вийшов з тіні, збентежений і весь у білому.
І взявся він за екранізацію долі рядового Десмонда Досса, одного з перших солдатів – відмовників совісті, які не взяли в руки зброю, але висловили бажання захищати свою країну. Голлівуд якось усе ходив поруч з цією історією, якій було гарантовано підвищену увагу, а тут оскароносний режисер «Хороброго серця» і зірка «Патріота». Так, з поганою кредитною історією, але то ж колись було...
Досс став одним з канонічних американських героїв після битви за Окінаву (оригінальна назва фільму, Hacksaw Ridge – Хребет Ножівки, відсилає до гірської гряди, яку тоді штурмували американці). Не будемо забувати, що після «Порятунку рядового Райана» знімати кіно про десантування з моря – це ніби починати нову пісню зі слова Yesterday і сподіватися, що ведучі на радіо занадто дурні для того, щоб провести невтішну паралель.
У 1998 році Спілберг поставив своїм фільмом новий стандарт військового кіно – ефект присутності та кишки на всі боки, тепер же на цю територію висадився реабілітований Гібсон. І треба сказати, постановники потрудилися на славу – тому підтвердженням Оскари за кращий монтаж та звук, стріляють і падають тут дуже вірогідно, військова частина знята на найвищому рівні.
Що ж стосується пацифістської складової, то тут все вирішено в голлівудських традиціях – ферма, сім'я, церква, пікап і тато-алкоголік. На головну роль був обраний маловідомий британський актор Ендрю Гарфілд, який колись дуже вірогідно зіграв у непростому фільмі «Хлопчик А», його амплуа «хлопчини з дивацтвами» було щонайдоречніше.
На другому плані цілий взвод хороших акторів – від Уівінга (Елронда і агента Сміта) і Рейчел Гріффітс (о, незабутній «Клієнт завжди мертвий»!) до Уортінгтона з Вінсом Воном (єдиним, хто виграв від другого «Справжнього детектива»). Справу свою Гібсон, як і раніше, знає добре – мурашок не було, зате і в телефон не відволікалася.
Хороший військовий фільм на один раз, з намальованими крейсерами, але добротною постановкою трюків, яким недовго ходити в актуальних – до виходу «Дюнкерка». Вся сіль, як зазвичай, наприкінці, коли нам показують ветеранів – реального Досса і врятованих ним солдатів, зовсім як у геніальних «Братів по зброї».
7,5 з десяти з тегом #ВДЖ – В Дусі Жанру.
Читайте тематичні колонки на НВ:
Сьогодні у світі з Іваном Яковиною – щодня
Уроки минулого з Олегом Шамою – щопонеділка
Особисті фінанси з Іваном Компаном – щовівторка
Тиждень по-діловому з Сергієм Фурсою – щоп'ятниці
Відкриття з Олексієм Бондарєвим – щонеділі
Більше поглядів тут