З початку повномасштабного вторгнення українці не лише виїздили за межі країни, але в поверталися. Після того, як вдалося відбити перший напад та відвести загрозу від столиці, на травень 2022 року понад 1,6 млн українських громадян повернулися з-за кордону.
Тоненький струмочок повернення
З осені 2023 року проявилася певна тенденція до повернення: кожні 6 місяців до України повертаються близько 100 тисяч осіб. Водночас, у 2024 році знову відбувся сплеск біженства: кількість українців, які виїхали, перевищила кількість тих, хто повернувся, на 442 тисячі осіб. Цей показник утричі вищий, ніж у 2023 році. Більшість тих, хто повернувся — 93% — приїхали з країн Євросоюзу. Найбільше людей — із Польщі — 36% та з Німеччини — 16%.
У 2024 році знову відбувся сплеск біженства
За даними соціологічного опитування, проведеного ЦЕС (Центром економічної стратегії), у листопаді-грудні 2024 року повертатися в Україну готові 43% біженців. Цей показник постійно знижується порівняно з січнем 2024 року (52%) та груднем 2022 року (74%).
Мінливі умови життя у Європі
Очевидно, що Євросоюз та окремі його члени регулярно адаптують свої політики щодо українських біженців відповідно до зміни ситуації. Вчергове Рада Європейського Союзу одностайно підтримала пропозицію продовжити тимчасовий захист для українців. На цей раз — до 4 березня 2027 року.
З одного боку, європейські держави роблять усе для інтеграції українських біженців у ринок праці країн ЄС. Результати у залучені української робочої сили значно вищі, ніж у випадку хвиль мігрантів з неєвропейських країн.
З іншого — відбувається поступове зменшення соціальної допомоги тим, хто не може чи не хоче працювати та навчатися. Так, наприклад, у Ірландії з літа 2024 року було закрито майже 190 центрів розміщення українців. В Словаччині з 1 березня 2025 року скоротився термін перебування українських біженців у центрах надання притулку та період фінансової допомоги на проживання удвічі: до 60 днів.
Та для нас найважливіше питання: які умови створені в країнах, де найбільше українських біженців? Адже від цього значною мірою залежить кількість громадян, які прагнуть повернутися в Україну.
Німецька праві тиснуть
Німеччина з 2022 року залишається лідером за рівнем соціальної допомоги для українських біженців (650 євро для дорослого, від 1200 до 2000 євро на місяць для сімей з дітьми).
Водночас, все голосніше звучить голос тих, хто вважає за необхідне зменшити фінансову підтримку українців.
Виконуючи свої передвиборчі обіцянки, коаліційний уряд Німеччини підготував законопроєкт, в якому передбачається скорочення державних виплат для новоприбулих українських громадян.
Загалом у Німеччині проживає близько 1,25 мільйона українських біженців. За даними уряду з 1 квітня по 30 червня 2025 року до країни прибули ще близько 21 тисячі осіб з України.
Прем'єр-міністр Баварії Маркус Зедер закликає позбавити права на підвищені виплати всіх українців, а не лише новоприбулих.
За даними Федерального агентства зайнятості на липень 2025 року близько 64,1% зареєстрованих у них громадян України не мали роботи. Тобто у разі припинення виплат такі люди стануть очевидними кандидатами на повернення.
Напруження у Польщі
Другою за кількістю українців з 2022 року стала Польща. У цій країні ставлення до українських біженців змінюється протягом трьох з половиною років війни радикально: від найбільш емпатичної в Європі підтримки до втоми.
При цьому Польща ще з попередніх десятиліть створювала комфортне середовище для українського бізнесу. На даному етапі там зареєстровано понад 29 тисяч українських компаній. При цьому понад 13 тисяч бізнесів було відкрито українцями вже після 24 лютого 2022.
Загалом 6% нових бізнесів у Польщі за 3,5 роки припадає на українців. Під час широкомасштабного вторгнення більшість зареєстрованих українських компаній — представники малого бізнесу.
На ці 45% компаній припадає загальний капітал у 12 разів менший, ніж у українського бізнесу, який перебрався у Польщу до повномасштабки.
Загалом, за даними польського реєстру, українські компанії мають 7,34 млрд злотих (83,45 млрд грн) статутного капіталу. Із них лише 533 млн злотих (6,06 млрд грн) — це капітал тих бізнесів, які відкрилися після 24 лютого.
Кількість українців, які легально працюють у Польщі, на кінець жовтня 2024 року становила майже 780 тисяч осіб.
Показово, що у документі Національного банку Польщі (NBP) «Життєва та економічна ситуація мігрантів з України в Польщі у 2024 році» зазначено: «Рівень участі іммігрантів з України на польському ринку праці дуже високий. Частка тих, хто працює або шукає роботу серед іммігрантів, становила 78%, що значно вище, ніж серед громадян Польщі».
2024 році українці сплатили майже 1,65 млрд злотих ($414 млн) до держбюджету Польщі податків.
Залишається відкритим питання: яка кількість людей захоче повернутися в Україну з Польщі?
Варто враховувати, що Польща впровадила нові правила для українських біженців з липня 2025 року, які обмежують їхні права та соціальні гарантії.
З 1 листопада поточного року центри колективного розміщення Польщі (OZZ) для біженців з України прийматимуть виключно осіб із захищених категорій — пенсіонерів, вагітних жінок та людей з інвалідністю. Всі інші повинні будуть платити за проживання або самостійно шукати житло.
Згідно з соцопитуванням United Surveys, проведеного у жовтні 2024 року, більшість поляків оцінюють відносини між Польщею та Україною як напружені. 43,6% поляків вважають польсько-українські відносини такими, що «скоріше погіршилися», ще 17,7% відповіли, що вони «однозначно погіршилися».
У той же час за даними Центру дослідження громадської думки (CBOS), станом на жовтень 2024 року підтримку українським біженцям висловлюють лише 53% поляків, що є найнижчим рівнем від початку повномасштабного вторгнення. У березні 2022 року ця підтримка становила 94%.
Оскільки недостатньо інформації про майбутні умови життя в Україні, то до прогнозів по поверненню наших громадян на Батьківщину треба ставитися вкрай обережно. Єдине в чому вже сьогодні можна бути впевненими, що на момент припинення соціальної допомоги в країну повернуться незахищені верстви населення. А це не покращить демографічну ситуацію в Україні.