Будь-яка зміна на найвищій посаді в державі викликає суміш надії та страху, розчарування, а тут навіть злість і сором. Я визнаю демократичний вибір, бо вірю у державу, що ґрунтується на стійких правилах, а не мінливих емоціях. І саме в ім'я цих правил я як польський громадянин звертаюся до нового президента Республіки Польща.
Скоро ви стоятимете перед Народним зібранням і складете урочисту присягу, цитуючи статтю 130 Конституції: «Обіймаючи з волі народу посаду президента Республіки Польща, урочисто присягаю, що буду вірно додержуватися конституції, невтомно захищати гідність народу, незалежність і безпеку держави, а благо Батьківщини та добробут громадян завжди будуть найвищим наказом для мене».
Після цих слів, можливо, ви додасте: «Так мені допоможе Бог». Незалежно від того, чи звернетеся ви до Бога, чи тільки до свого сумління, прошу пам’ятати: нація — весь народ — слухатиме кожне слово і запам’ятає обіцянку.
Пишу вам саме через цю обіцянку, з громадянського обов’язку. Я з недовірою сприйняв інформацію, що перша ваша розмова з президентом України торкалася передусім історичної політики. Коли біля наших кордонів вирішується доля народу, а у ваших руках, як писав поет, «доля старця й дитини», ви обираєте розмову про минуле. Це не захист державної безпеки, це втеча від відповідальності за теперішнє. Не прикривайтеся історією. У руїнах іншої Варшави, у 1945 році, Чеслав Мілош прямо писав до людей, як ви: «Не мий рук. Не віддавай вироку нездійсненим подіям. Твоя вага і меч — у твоїх руках». Цей меч і ця вага сьогодні у ваших руках. Не віддавайте їх духам минулого.
Ви відповідальні також за те, як почуваються наші українські сусіди
Ви відповідальні також за те, як почуваються наші українські сусіди.
Щодня ми отримуємо повідомлення про акти агресії й мови ненависті проти них. Ці ганебні інциденти не виникають нізвідки — ними живить політичний клімат. Коли з найвищих посад лунає сигнал, що сусідів треба здебільшого звинувачувати, хтось на вулиці може сприйняти це як дозвіл на ненависть. Тож запитую прямо: що ви плануєте робити в цьому контексті? Чи станете на захист постраждалих, називаючи зло своїм іменем?
В останніх виборах майже весь політичний спектр цинічно грав українською картою. Ви це зробили. Тим самим дали дозвіл поведінці, що не відповідає польській порядності — тій самій, яку мільйони поляків продемонстрували у перші місяці російського вторгнення. Тоді ніхто не дивився на соціологію. Люди відкрили серця й домівки просто з людяності. Ми показали світу справжнє, красиве обличчя Польщі.
Ви стоїте перед фундаментальним вибором, можливо, найважливішим у цій каденції. До якої частини польської душі ви звернетеся? До тієї малої, підігрітої політиками для короткострокових вигод, повної страху й образливості? Чи до тієї великої, солідарної, сміливої й порядної, яку ми показали під час випробування? Зрештою, не має значення, чи переможе Польща «моя» чи «ваша». Важливо, щоб ваші рішення творили справедливу, безпечну та поважну Польщу. Таку, в якій закон захищає кожного, а солідарність — це не порожній лозунг.
Цей лист не змінить ваших поглядів. Він написаний не для того — а щоб бути свідченням. Мільйони поляків спостерігатимуть за вашими вчинками, оцінюючи не за словами, а за діями. Не з ненависті, а з громадянської турботи про республіку, яка — наш спільний дім.
З повагою для громадянин Республіки Польщі.
Вперше опубліковано на wiadomosci.onet.pl. Передруковано з дозволу автора