«Включно з Україною». Трампівська Америка стоїть на боці диктатур і ставиться з презирством до малих країн — Мотиль

Геополітика

6 березня, 17:05

Професор політології в Ратгерському університеті Олександр Мотиль в інтерв'ю Radio NV заявив, що трампівська Америка стоїть на боці диктатур і з презирством ставиться до малих країн включно з Україною.

«Єдине, що можна сказати з певною впевненістю — він (Дональд Трамп — ред.) змінив напрям зовнішньої американської політики. Вона була спрямована на альянси, на союзників в Європі і ставилася принаймні скептично, якщо не ворожо, до Росії. А за останні три-чотири тижні ми бачили факти, а не просто якісь заяви такого чи іншого трампіста, що ставлення до Росії досить радикально змінилося, і самі росіяни це визнають, і ставлення до Європи теж радикально змінилося, і самі європейці це відчувають», — зазначив Мотиль в ефірі Radio NV.

Професор політології констатував, що ставлення до України є «до певної міри другорядним» для Трампа і важливішими для нього є Росія та Європа.

Передплатіть, щоб прочитати повністю

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

Мотиль також зауважив, що у зверненні до Конгресу Трамп «підкреслив свої імперіалістичні наміри», повторивши претензії на Панамський канал та Гренландію. Професор політології припустив, що «Москва тим всім дуже тішиться».

Він наголосив, що така політика є антизахідною і додав, що хоча іноді заяви Трампа нічого не варті, те, що він вже повторив їх кілька разів, може говорити про те, що він серйозно ставиться до претензій на Гренландію та Панамський канал.

«Це тривожно, звичайно, бо воно підсилює, підкріплює цей факт, що трампівська Америка стоїть на боці диктатур і ставиться з презирством до малих країн, включно з Україною. Питання не в тому, чи це презирство, чи ні, питання є, скільки цього презирства. В п’ятницю (28 лютого, коли відбулась сварка Трампа та Зеленського — ред.) здавалося, що дуже багато, сьогодні чи вчора (після виступу Трампа у Конгресі, під час якого він згадав про листа від Зеленського — ред.) здається, що дещо менше. Ми можемо бути вдячними за це», — сказав Мотиль.

Зміна політики США щодо України та Росії - головне

28 лютого 2025 року українська делегація на чолі із Зеленським достроково покинула Білий дім. Україна і США не підписали рамкову угоду про корисні копалини після суперечки, яка сталася між Володимиром Зеленським, президентом США Дональдом Трампом і віцепрезидентом Джей Ді Венсом під час заяв для преси.

Венс і Трамп звинуватили Зеленського в тому, що Україна недостатньо вдячна США. Український президент говорив, що мирна угода має супроводжуватися реальними гарантіями безпеки, і нагадав, як російський диктатор неодноразово порушував домовленості.

Після публічної перепалки Трамп написав у Truth Social, що Зеленський, за його версією, «не готовий до миру» і що український президент «може повернутися, коли буде готовий».

4 березня 2025 року стало відомо про те, що США тимчасово зупиняють усі постачання військової допомоги Україні, доки президент Дональд Трамп не отримає гарантій, що українська влада демонструє готовність до мирних переговорів. Білий дім офіційно підтвердив заморожування допомоги.

5 березня директор ЦРУ Джон Реткліфф фактично підтвердив, що США призупинили допомогу Україні та обмін розвідувальними даними.

18 лютого у столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді відбулися перші переговори між США і Росією з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Вони тривали 4,5 години. І в США, і у РФ загалом заявили, що вони пройшли позитивно, сторони досягли низки узгоджень щодо співпраці.

Після цих переговорів кореспондентка Fox News у Білому домі Джекі Гайнріх із посиланням на дипломатичні джерела, знайомі з ходом дискусій, повідомила, що США та Росія пропонують триетапний мирний план завершення війни, який включає припинення вогню, вибори в Україні, а потім підписання остаточної угоди.

24 лютого генеральна асамблея ООН підтримала українську та американську версії резолюцій щодо війни Росії проти України.

Однак пізніше Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію щодо війни в Україні у варіанті, запропонованому США, причому в документі Росія не згадувалася як агресор.

27 лютого у Стамбулі завершились переговори між представниками Росії та США, які тривали 6,5 години. Як писали росЗМІ, зустріч пройшла в закритому форматі. Склад делегацій не розголошувався.

У Держдепі США заявили, що делегації у Стамбулі провели «конструктивну дискусію», присвячену стабілізації роботи дипломатичних місій.

Крім того, американські дипломати зазначили, що обидві сторони домовилися незабаром провести «додаткову зустріч, присвячену цим питанням».

Як заявили в Держдепі, зустріч у Стамбулі відбулася в продовження контактів держсекретаря США Марко Рубіо і глави МЗС РФ Сергія Лаврова. Американську делегацію очолила заступник помічника держсекретаря США у справах Європи та Євразії Соната Коултер, а російську делегацію — директор департаменту Північної Атлантики МЗС РФ Олександр Дарчієв.

3 березня канал CNN із посиланням на високопоставленого американського чиновника повідомив, що США тимчасово припинили проведення та планування наступальних кібероперацій проти Росії. Це рішення вважається серйозним ударом, оскільки реалізація таких операцій потребує тривалого підготовчого процесу та детальних досліджень. У Пентагоні заперечили, що Хегсет віддав такий наказ.

Агентство Reuters повідомило 3 березня, що США розробляють план потенційного послаблення санкцій проти Росії, оскільки президент Дональд Трамп прагне відновити зв’язки з Москвою і зупинити війну в Україні.

Інші новини

Всі новини