Коли в січні в Лос-Анджелесі вирували лісові пожежі, сумнозвісний американський конспіролог Алекс Джонс написав в X (раніше Twitter), що це «частина великої глобалістської змови з ведення економічної війни і деіндустріалізації Штатів».
Хоча опис Джонсом причинних зв’язків абсурдний, він має рацію в тому, що ці пожежі якось пов’язані з глобалізацією. Минулий рік став найспекотнішим на Землі за всю історію спостережень (і, судячи з усього, найспекотнішим за останні 125 тисяч років), затьмаривши рекорд, встановлений 2023 року. Зростання середньосвітової температури вперше перевищило затверджений у Паризькій кліматичній угоді поріг: 1,5° Цельсія щодо доіндустріальних рівнів. Майже всі вчені пояснюють це зміною клімату через діяльність людей.
Глобалізація — це лише взаємозалежність на міжконтинентальних відстанях. Торгівля між європейськими країнами — це регіональна взаємозалежність, а от торгівля Європи зі США чи Китаєм — це вже глобалізація. Погрожуючи Китаю митами, президент США Дональд Трамп намагається зменшити економічний аспект нашої глобальної взаємозалежності: він покладає на нього провину за зникнення промислові галузей і робочих місць в Америці.
Економісти сперечаються про те, яка частина цього зникнення спричинена світовою торгівлею. Як показують дослідження, мільйони робочих місць зникли через іноземну конкуренцію, але це не єдина причина. На думку багатьох економістів, більш важливим фактором стала автоматизація. Вона може підвищити загальну продуктивність праці, але завдає економічного болю, а лідерам-популістам простіше звалювати провину за цей біль на іноземців, ніж на машини.
Простіше звалювати провину за цей біль на іноземців, ніж на машини
І вони звинувачують іммігрантів, які в довгостроковій перспективі можуть бути корисними для економіки, але зараз їх легко називати причиною негативних змін. Міграція людей з Африки стала, напевно, першим прикладом глобалізації, а багато країн, включно зі США, є продуктом цього базового феномена. Утім, коли ці країни будувалися, попередні іммігранти часто скаржилися на економічний тягар і культурну несумісність із новоприбулими. Подібні тенденції зберігаються й досі.
Коли імміграція (або її висвітлення у ЗМІ) різко збільшується, варто очікувати політичної реакції. Останніми роками майже в усіх демократичних країнах імміграція стала головною темою для популістів, які прагнуть кинути виклик чинній владі. Вона була ключовим чинником обрання Трампа 2016 року і знову — 2024 року. Соцмережі та штучний інтелект можуть бути важливішими причинами радикальних змін і тривог, але це менш матеріальні мішені (і тому менш привабливі).
Саме тому популістську реакцію майже в усіх демократичних країнах подекуди пояснюють посиленням масштабів і швидкості глобалізації, а самі популісти звалюють провину за більшість проблем у своїх країнах на торгівлю та іммігрантів. Розміри світової торгівлі та міграції справді зросли після Холодної війни, оскільки політичні зміни та вдосконалення технологій зв’язку підвищили економічну відкритість і знизили собівартість транскордонних потоків капіталів, товарів і людей. Через посилення популістів ці потоки тепер можуть бути обмежені митами та прикордонним контролем.
Але чи можливо повернути назад економічну глобалізацію? Раніше таке траплялося. У XIX столітті спостерігалося швидке зростання торгівлі та міграції, але воно різко зупинилося після початку Першої світової війни. Частка торгівлі у світовому ВВП не могла повернутися до рівня 1914 року мало не до 1970-х.
Сьогодні, коли низка американських політиків виступають за повний економічний розрив із Китаєм, чи може подібне статися знову? Хоча міркування безпеки можуть спричинити скорочення обсягів двосторонньої торгівлі, величезна ціна відмови від цих відносин (їхня вартість перевищує півтрильйона доларів на рік) робить такий розрив малоймовірним. Однак «малоймовірно» не означає «неможливо». Наприклад, війна через Тайвань може різко зупинити американсько-китайську торгівлю.
У будь-якому разі, намагаючись зрозуміти майбутнє глобалізації, ми не повинні обмежуватися її економічним боком. Існує багато інших видів глобальної взаємозалежності - військова, екологічна, соціальна, медична тощо. Хоча війна завжди вбивча для тих, хто в ній бере безпосередню участь, варто нагадати, що пандемія Covid-19 вбила більше американців, ніж усі війни, які вела Америка.
Науковці прогнозують, що зміна клімату призведе до величезних втрат через танення глобальних льодовиків і затоплення прибережних міст до кінця століття. Утім, уже зараз зміна клімату підвищує частоту та інтенсивність ураганів і лісових пожеж. Збочена іронія в тому, що ми, можливо, почали обмежувати корисні види глобалізації замість тих, що приносять лише збитки. Серед перших кроків другої адміністрації Трампа виявився вихід США з Паризької угоди та Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Отже, яке у глобалізації майбутнє? Взаємозалежність на великих відстанях залишатиметься фактом життя доти, доки люди зберігають мобільність і користуються технологіями зв’язку і транспорту. Історія економічної глобалізації налічує багато століть, а її коріння сягає стародавніх торгових шляхів, подібних до Шовкового (сьогодні Китай використовує цю назву як гасло для своєї глобальної програми інфраструктурних інвестицій «Пояс і шлях»).
У XV столітті інновації у сфері океанського транспорту поклали початок епосі Великих географічних відкриттів, за якою послідувала епоха європейської колонізації, що сформувала сучасні державні кордони. У XIX і XX століттях пароплави і телеграф прискорили цей процес, поки індустріалізація радикально змінювала аграрну економіку. Сьогодні інформаційна революція перетворює нашу економіку, орієнтовану на послуги.
Масове використання інтернету почалося на зламі нинішнього століття, і тепер мільярди людей в усьому світі носять у кишені комп’ютер, який півстоліття тому вміщався б лише в багатоповерховому будинку. З розвитком прогресу у сфері штучного інтелекту швидкість і обсяги глобальних комунікацій зростатимуть експоненціально.
Світові війни повертають назад економічну глобалізацію, протекціоністська політика може її сповільнити, а міжнародні інститути сьогодні не встигають за численними змінами. Але поки у нас є технології, глобалізація триватиме. Просто вона може виявитися не дуже корисною.
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Copyright: Project Syndicate 2025
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV