Здатний на все

Всюдихідний автомобіль, в якому можна возити п'ять осіб, дрова на зиму, оптові партії велосипедів або встановити кулемет,— це нове покоління пікапа Mitsubishi L200

Андрій Смирнов

Поки в Україні не почали за гроші розказувати юнакам про правила швидкого знімання дівчат, у слова пікап було лише одне значення — машина, яка приблизно в рівних частках є легковиком і вантажівкою, з рамою, повним приводом і жорсткими блокуваннями. Пікапи дешевші за аналогічні позашляховики-універсали, а на офроуді так само хороші, тому мають багато шанувальників і свої легенди.

Одна з них — Mitsubishi L200, четверте покоління якого у другій половині 2000‑х і на початку 2010‑х стало в Україні найбільш продаваним серед пікапів.

Але десять років на конвеєрі і вихід новинок у конкурентів похитнули позиції L200. Повернути їх повинне п'яте покоління, яке прибуло в Україну минулого року.

Чи готовий новий L200 зайняти почесне місце попередника? У пошуках відповіді НВ кілька днів катував п'ятимісний пікап різними дорогами. Піддослідний L200 мав максимальну комплектацію, новий турбодизель об'ємом 2,4 л, форсований до 181 к. с. (є варіант на 154 к. с.) і автомат на 5 ступенів.

1. Кращий, аніж попередній. Зовні автомобіль змінився, але не так, щоб до невпізнання.

Суть незмінна: кабіна на п'ять місць, дизель, рама, спереду двоважільна підвіска, ресорна ззаду, дискові гальма (перед) і барабанні (зад).

Дизель новачка хоч і втратив 0,1 л в об'ємі, але став потужнішим. Автомат отримав плюс один щабель — працює більш плавно і дає більше економії палива.

У розгоні пікап все одно натужний, а при гальмуванні варто закладати дистанцію побільше.

Кермо стало коротшим — 3,7 оберти від упору до упору. Але все одно кермо крутити з незвички важкувато.

На хорошому асфальті і в місті L200 тепер поводить себе трохи краще. З'явилася курсова стійкість: машину важко струшує на ямах, її зад без вантажу бадьоро підстрибує на купині, але й занадто часто підрулювати на прямій на швидкостях до 120 км/год вже не доведеться. Маневрувати в місті нескладно.

Є високо прикріплена камера заднього виду — вона полегшує керування 5,3‑метрової машиною і не одразу заляпується в багнюці.

2. Йому всюди дорога. Там, де асфальт закінчується зовсім, L200 окрилюється.

Підвіска L200 — диво стійкості і непробивності: якість, цінна не тільки на бездоріжжі, але й на близькому до нього за характеристиками весняному київському асфальті.

Дорожній просвіт у 205 мм, гігантські ходи підвіски, прикритий могутнім сталевим листом картер двигуна — це відмінні бонуси для офроуда. Плюс потужний дизель і рама.

Але головне — повнопривідна трансмісія має жорсткі блокування, і пропонує на вибір чотири режими: привід на задню вісь — повний привід — повний привід з блоком міжосьового диференціала — і схожий режим, але ще і з включенням зниженого ряду (для особливо складних випадків). Керується це господарство зручно і сучасно — шайбою.

Можна окремо заблокувати задній диференціал (тоді відключиться система ESP) і здійснювати дива на піску або слизьких поверхнях. Одне з них і явив тестовий L200, з місця взявши заледенілий перекат у верхній частині затяжного підйому: вирівнявшись після розвороту поперек дороги, пікап шукав зчеплення всіма колесами і попер по льоду вгору, як криголам.

Обмежують позашляховість пікапа довгий задній звис і велика колісна база.

3. Сучасний інтер'єр. Всередині L200 перестав бути схожим на літнього хіпі, що орієнтується на моду 1967 року і "літо кохання".

Кермо, передня панель з жорсткого пластика, така ж жорстка центральна консоль з блоком двозонного клімат-контролю, центральний сенсорний монітор — все це тепер зроблено в сучасному стилі, як у Outlander і Pajero Sport. Але збереглися і артефакти минулого: наприклад, монохромний дисплей борткомп'ютера з обмеженим набором інформації та управлінням зf допомогою штифта на панелі приладів. Зате в машині є usb-роз'єм і місце під мобільний.

Але почути дзвінок буде складно — в машині гамірно: атлетично гарчать і вібрують дизель і трансмісія.

Передні крісла мають підігрів і лише мінімальні регулювання, але стали зручніші. Посадка покращилася: коліна рослого водія вже не високо стирчать по обидва боки від керма. Саме кермо регулюється по висоті і вильоту, хоча і в обмеженому діапазоні.

Оглядовість завдяки високій посадці, великим зовнішнім дзеркалам і не занадто товстим переднім стійкам непогана.

Другий ряд — слабке місце всіх пікапів: через особливості конструкції кузова там зазвичай тісно. У L200 рослій людині за високим водієм теж доведеться злегка розчепірюватися, щоб вмістити коліна. Та й над головою місця мало, тому що сидіти ззаду доводиться строго, як за партою — тонка спинка дивана стоїть близько до вертикалі.

Але три людини розмістяться.

Спинка дивану повністю складається вперед — за нею сховані інструменти, і ще залишається місце для різного дріб'язку на кшталт саперної лопатки.

А за всім цим починається вулиця. А на вулиці — багажник. Точніше, повноцінний кузов, який став трохи довший і вищий, ніж у попереднього покоління L200. Задній борт — важелезний. Є підніжка, але все одно возитися з вантажами незручно, особливо якщо дощ, сніг, вулична злочинність або ваші мішки і сумки сповзли до кабіни.

4. Витрата чималенька. Об'єм бака у пікапа — 75 л. І це добре, тому що апетит його нового дизеля не такий і скромний: в районі 10 л на трасі і від 12,5 л у місті.

5. Висновок. Грубуватий і не особливо практичний для урбанізованої людини автомобіль. Але для полювання та риболовлі (або навіть взимку в Києві) він прекрасний. L200 ще й трохи дешевший за конкурентів, хоч і трохи простіший від них, тож звання "пікапа № 1" в Україні він собі поверне.

6. 1% гламуру. Тестовий автомобіль хизувався допоміжним обладнанням — кришкою кузова на гідроупорах з обтічниками. Вона піднімається невисоко і сильно ускладнює доступ до багажу, а також вимагає міцної руки для закриття. Це і є той самий 1% гламуру — безглуздого, але красивого, — який дістався L200.