Уряд, щоправда, оголосив економічні цілі на наступний рік і розповів про своє шляхетне прагнення до високотехнологічної індустріалізації. Але тиждень засідань не дав жодного реального уявлення про те, як китайський лідер Сі Цзіньпін має намір боротися з кризою на ринку нерухомості, що поглиблюється, боргами місцевої влади, які оцінюються в трильйони доларів, падінням цін, зростанням безробіття серед молоді, втратою довіри бізнесу і споживачів, а також стрімким старінням суспільства.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Китайський уряд пишається тим, що оприлюднив безліч політичних проєктів і наказів, тому відсутність будь-яких подробиць про те, як він планує розв’язувати ці взаємопов'язані проблеми, підводить до неминучого висновку, що Пекін просто не знає, як діяти далі. На відміну від деяких минулих сесій, номінальний законодавчий орган не зміг навіть ввічливо поставити запитання про майбутні дії, а журналістам було відмовлено у звичайній прес-конференції з прем'єром після закінчення сесії.
Мовчання Пекіна дає зрозуміти громадянам Китаю, що вони надані самі собі в умовах анемічної економіки. Усе, що вони отримали, — це туманна обіцянка в робочій доповіді прем'єра Лі Цяня перед Конгресом «стежити за тим, щоб не відбулося масштабного повернення до бідності».
Це буде невеликою втіхою для китайців з усіх верств суспільства, які скуштували процвітання за останні два десятиліття, але тепер ледь зводять кінці з кінцями. Як написав після виступу прем'єра оглядач Bloomberg Шулі Рен, «зараз як ніколи чітко видно, що комуністична партія дедалі відходить від свого власного народу».
Мовчання Пекіна дає зрозуміти громадянам, що вони надані самі собі
У доповіді Лі неминуче містився оптимістичний прогноз економічного зростання «близько 5%» валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2024 році, після заявленого урядом зростання на 5,2% торік. (Для порівняння, за оцінками Rhodium Group, зростання китайської економіки 2023 року становило лише 1,5%, і ця різниця, принаймні частково, пояснюється частою мінливістю китайської державної статистики).
Як зазначив на початку роботи Конгресу мій колега з Центру геоекономіки Atlantic Council Хунг Тран, урядовий прогноз зростання ґрунтується на дефіциті бюджету в розмірі близько 3,8% ВВП. Державні витрати будуть збільшені за рахунок випуску облігацій на суму майже п’ять трильйонів юанів і більшої частини надходжень від випуску облігацій на один трильйон юанів наприкінці 2023 року.
Очікується, що більша частина цих витрат буде спрямована на розвиток інфраструктури, якої в Китаї вже побудовано стільки, що нові інвестиції навряд чи принесуть значну економічну віддачу. Також очікується, що ці кошти спрямують на розвиток галузей із вищою доданою вартістю, як-от «зелені» технології та напівпровідники. Однак не було жодних ознак того, що уряд готовий спрямувати ресурси на збільшення видатків домогосподарств, що необхідно для того, щоб відновити зростання економіки. Без підвищення рівня споживчих витрат зусилля Пекіна зі стимулювання економіки дедалі більше нагадуватимуть натягування мотузки.
Аналогічним чином, хоча в робочому звіті прем'єра міститься заклик до уряду «сприяти новій моделі розвитку нерухомості» і «докладати узгоджених зусиль зі зниження боргових ризиків місцевих органів влади, забезпечуючи водночас стабільний розвиток», про жодне виділення серйозних ресурсів на вирішення цих завдань не йдеться.
В умовах, коли борг місцевих органів влади становить понад $13 трлн, а майже три десятки компаній, що займаються нерухомістю, оголосили дефолт за облігаціями та кредитами, мовчання уряду з цих питань мало заспокоює вітчизняних та іноземних інвесторів. У вихідні міністр житлово-комунального господарства Китаю привернув до себе увагу, заявивши, що неплатоспроможні забудовники мають збанкрутувати або бути реструктуровані? — заява, яка не свідчить про суттєву зміну політики.
Ба більше, не було пояснено, як гроші, що надходять до державних підприємств у рамках руху уряду до «високоякісного розвитку», очолюваного тим, що Сі називає «полюсами зростання» нових продуктивних сил, компенсують різкий розворот уряду останніми роками в бік інноваторів приватного сектору, які допомагали рухати економіку. Репресії щодо провідних приватних компаній у секторах електронної комерції та онлайн-послуг позбавили економіку життєвої сили. Загальний обсяг інвестицій таких корпоративних гігантів, як Alibaba, Tencent і Baidu, у 2023 році впав на 40%, а зайнятість у цьому секторі постраждала від звільнень, позбавивши мільйони нещодавніх випускників коледжів можливості працевлаштування.
Не обговорювалося і питання про те, як Пекін збирається фінансувати горезвісну «срібну економіку», яка переорієнтує внутрішній попит на підтримку літніх людей, яких, за оцінками, до 2035 року буде 30% населення. Щоправда, єдиним конкретним зобов’язанням у робочому звіті стало збільшення щомісячної допомоги літнім жителям сіл і непрацюючим «віковим» городянам — на жалюгідні двадцять юанів (2,78 долара).
Схоже, що Сі зосередився на просуванні застарілого підходу до модернізації під керівництвом держави, створюючи сучасну версію зразка XXI століття маоїстського прагнення 1950-х років до створення важкої промисловості. Виступаючи на зборах перед делегацією провінцій, китайський лідер, здавалося, зі шкіри ліз геть, намагаючись заявити, що «ми не повинні декларувати модель» і «спочатку створювати (нові галузі), а потім ламати старі». Але нема жодних сумнівів у тім, що він має намір зламати модель зростання, яку демонстрував приватний сектор.
Проблема в тому, що він покладає свої надії на уряд, який погано підготовлений до виконання цього завдання. Китай не тільки обтяжений боргами і має потребу тугіше затягнути пояс. Як визнав прем'єр у своєму робочому звіті, бюрократія застрягла в неефективності, марнотратстві (особливо під час реалізації пріоритетних державних проєктів) і корупції. Усе це, в поєднанні з глибокими економічними проблемами країни, дає змогу вважати, що «сучасна індустріальна система, заснована на передовому виробництві», до якої прагне Сі, будується на розбитому фундаменті.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Atlantic Council. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV